ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" вересня 2025 р. Справа № 918/495/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Коломис В.В.
суддя Крейбух О.Г.
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп Гурія Бухала 13" про забезпечення позову у справі №918/495/25
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інвест Груп" на рішення від 01.07.2025 та на додаткове рішення від 15.07.2025 Господарського суду Рівненської області
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп Гурія Бухала 13"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інвест Груп"
про стягнення в сумі 74 203,52 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.07.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "СК Інвест Груп" на користь ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" 53 039,43 грн заборгованості та 2 164,36 грн судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 21 164,09 грн відмовлено. Судові витрати позивача у вигляді судового збору в розмірі 863,64 грн покладено на позивача.
Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.07.2025 заяву ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Судові витрати на професійну правову допомогу ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" в розмірі 5 732,80 грн покладено на ТОВ "СК Інвест Груп". Решту судових витрат на професійну правову допомогу ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" покладено на позивача.
Заяву ТОВ "СК Інвест Груп" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Судові витрати на професійну правову допомогу ТОВ "СК Інвест Груп" в розмірі 2 267,20 грн покладено на ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13". Решту судових витрат на професійну правову допомогу покладено на відповідача.
Проведено зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню. Стягнуто ТОВ "СК Інвест Груп" на користь ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" 3 465,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області від 01.07.2025 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також просить змінити розподіл судових витрат в суді першої інстанції, а саме стягнути з ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" на користь ТОВ "СК Інвест Груп" витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СК Інвест Груп" на рішення від 01.07.2025 та на додаткове рішення від 15.07.2025 Господарського суду Рівненської області та вирішено здійснювати розгляд справи №918/495/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
04.09.2025 від ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" надійшла заява, в якій останнє просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову у справі №918/495/25 шляхом накладення арешту на майно ТОВ "СК Інвест Груп": нежитлове приміщення №253, площею 622,2 кв.м. за адресою: м.Рівне, вул.Гурія Бухала, буд.13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2700896256060) у межах суми, згідно рішення Господарського суду Рівненської області від 01.07.2025 - 53 039,43 грн та 2 164,36 грн судового збору.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на цілеспрямоване та систематичне відчуження ТОВ "СК Інвест Груп" свого майна, що свідчить про наявність реальної загрози здійснення такої дії і щодо нежитлового приміщення №253 за адресою: м. Рівне, вул. Гурія Бухала, буд. 13, яке станом на 04.09.2025 залишилось єдиним у власності ТОВ "СК Інвест Груп". Дане, на думку позивача, може призвести до ризику невиконання рішення суду про стягнення заборгованості у сумі 53039,43 грн та 2164,36 грн.
Вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення №253 або заборони його відчуження є єдиним ефективним способом запобігти ухиленню від виконання рішення суду та захистити права та законні інтереси позивача.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За положеннями статей 136, 137 ГПК України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (схожий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, від 20.06.2025 у справі №911/2073/24.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
З огляду на те, що у даній справі позивач звернувся до суду з майновою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 74 203,52 грн (оскаржується в апеляційному порядку - 53 039,43 грн), судове рішення при задоволенні якої вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження своїх доводів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з якої вбачається відчуження відповідачем свого майна, зокрема нежитлового приміщення №254, 256, 257, 260 та 262 за адресою м. Рівне, вул. Гурія Бухала, буд.13.
Разом з тим, вказана інформація не може бути оцінена судом, як належний доказ ухилення відповідачем від виконання свого зобов'язання із своєчасної та повної сплати обов'язкових внесків на утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території, як передбачено Статутом ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13", рішеннями загальних зборів співвласників та положеннями чинного законодавства.
Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Оцінивши доводи, викладені у заяві позивача, апеляційний суд зазначає, що обраний спосіб забезпечення позову - накладення арешту на нежитлове приміщення №253 площею 622,2 кв.м, що належить відповідачу, не є співмірним з розміром заборгованості, яку останній просить стягнути з відповідача.
Колегія суддів приймає до уваги положення ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, а лише потім, у випадку відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається на належне боржнику майно.
Водночас, позивачем не надано доказів відсутності у відповідача грошових коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово - кредитних установах, на які можна накласти арешт в межах ціни позову (оскаржуваної в апеляційному порядку суми заборгованості).
ОСББ "Олімп Гурія Бухала 13" не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позову до суду та обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст.137 ГПК України.
Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімп Гурія Бухала 13" про забезпечення позову у справі №918/495/25 - відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.