ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 вересня 2025 року Справа № 902/1180/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
скаржника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" - Лобанов О. О.
арбітражного керуючого -
боржника - Ткачук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24 (повний текст складено 30.05.2025)
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Постановою Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24 відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Державний ощадний банк України" у Вінницькій області № 55/5.8-03/39711/2025 від 04.04.2025 про закриття провадження у справі № 902/1180/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Задоволено заяву арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Белінської Наталії Олександрівни від 04.04.2025 про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника.
Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни.
Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 .
Введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 строком на 12 місяців.
Призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Встановлено керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Оприлюднено протягом трьох днів з дня прийняття постанови на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Керуючому реалізацією майна ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
Зобов'язано керуючого реалізацією надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.
Вказана постанова мотивована тим, що стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредитора, і станом на 20.05.2025 до суду так і не подано погоджений боржником і схвалений єдиним кредитором план реструктуризації боргів боржника. При цьому, відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, а також не встановлено обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника.
Не погоджуючись із постановою, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Вінницької області від 20.05.2025 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів у справі № 902/1180/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - скасувати. Винести нове судове рішення про закриття провадження у справі № 902/1180/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- в деклараціях боржником зазначено наявність у спільній сумісній власності нерухомого майна, однак в Розділі XIV Декларацій в графі 71 витрати на утримання майна як у боржника так і у членів його сім'ї відсутні витрати на їх утримання, також в деклараціях за 2021 та 2022 роки боржником не зазначено жодного доходу та витрат як своїх так і членів сім'ї. Дані твердження боржника викликають сумніви в достовірність внесених в Декларації даних;
- проект плану реструктуризації боргів боржника не відповідає у повній мірі вимогам ст. 124 КУзПБ, та передбачає по своїй суті прощення (списання) 99,43 % від всієї суми заборгованості за кредитним договором;
- ОСОБА_1 ухиляється від виконання фінансових зобов'язань, зокрема перед Банком, шляхом надання неповної інформації щодо доходів та витрат боржника та членів її сім'ї, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ;
- арбітражним керуючим Белінською Н.О. не у повній мірі проаналізовано та перевірено декларації ОСОБА_1 і не зазначено про такі порушення у деклараціях у своєму звіті про результати перевірки керуючим реструктуризацією декларації боржника.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/1180/24 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В.
08.07.2025 на адресу суду надійшли матеріали справи №902/1180/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24 залишено без руху.
17.07.2025 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання про усунення недоліків.
Відповідно до рішення від 15.07.2025, Вища рада правосуддя вирішила звільнити ОСОБА_3 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.07.2025 у зв'язку із звільненням судді-члена колегії суддів ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №902/1180/24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Розізнана І.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "02" вересня 2025 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 18.08.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
18.08.2025 на адресу суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду Вінницької області від 20.05.2025 у справі № 902/1180/24 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника - залишити без задоволення. Відмовити у закритті провадження у справі № 902/1180/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Постанову Господарського суду Вінницької області від 20.05.2025 у справі № 902/1180/24 про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника - повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
19.08.2025 на адресу суду від боржника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою згідно ст.ст. 275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, а тому вважає, що постанову місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
02.09.2025 на адресу суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло клопотання, в якому просить провести судове засідання без присутності арбітражного керуючого.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник боржника заперечила доводи апеляційної скарги.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної постанови суду, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2024 до Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 від 13.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 05.12.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінської Н.О., попереднє засідання призначено на 21.01.2025.
06.12.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1
23.12.2024 до суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшла заява № 55/5.8-03/155125/2024 від 19.12.2024 про визнання грошових вимог до боржника.
Ухвалою суду від 21.01.2025 визнано грошові вимоги АТ "Державний ощадний банк України", встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 та призначено судове засідання у справі на 25.02.2025.
Судом встановлено, що арбітражною керуючою було призначено збори кредиторів на 04.02.2025 (шляхом опитування).
Від АТ “Ощадбанк» надійшов лист з проханням продовжити строк для надання відповіді на перші збори кредиторів, в зв'язку з їх погодженням правомочним органом Банку.
В зв'язку з зазначеним, перші збори кредиторів не відбулися “за кворумом голосів». Від АТ “Ощадбанк» не надійшла позиція і на повторні перші збори кредиторів. В зв'язку з зазначеним, повторні перші збори кредиторів не відбулися “за кворумом голосів».
Керуючою реструктуризацією призначено повторні перші збори кредиторів шляхом опитування, строк надання відповіді 20.02.2025, включно. Вказані збори кредиторів не відбулися “за кворумом голосів».
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства керуючою реструктуризацією призначено наступні перші збори кредиторів по справі №902/1180/24 шляхом опитування, строк надання відповіді 10.03.2025, включно. Зазначені збори кредиторів не відбулися “за кворумом голосів».
Керуючою реструктуризацією було в черговий раз призначено збори кредиторів по справі №902/1180/24 шляхом опитування, строк надання відповіді 03.04.2025, включно. Від АТ “Ощадбанк» знову не надійшла позиція, а тому повторні перші збори кредиторів не відбулися “за кворумом голосів».
Разом з тим, 08.04.2025 до суду від Банку надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
08.04.2025 АТ "Державний ощадний банк України" подано клопотання про закриття провадження у справі.
Вказане клопотання мотивовано тим, що в запропонованому ОСОБА_1 проекті плану реструктуризації боргів боржника не зазначено обставини, які спричинили його неплатоспроможність, а також Боржник з 2021 не отримує доходи та не розраховує на отримання офіційних доходів протягом процедури реструктуризації боргів; не зрозуміле походження зазначених Боржником в Плані реструктуризації щомісячних неофіційних доходів в розмірі 4 028,00 грн та джерел отримання коштів для задоволення побутових потреб родини Боржника; не заповнено Розділ XIV Декларацій Боржника “Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України».
Банк зазначає, що розмір суми, яка щомісяця має залишатися боржнику на задоволення побутових потреб, складає принаймні 3 028,00 грн, з урахуванням самого боржника. Водночас, у зазначеному плані боржник пропонує виділяти щомісяця 1000,00 грн. для погашення існуючих боргів без наведення належного обґрунтування того, чому саме таку суму вона має змогу виділяти щомісяця на погашення боргів перед кредиторами.
Наведені аргументи не підтверджують надання боржником, з метою сумлінного виконання процесуальних обов'язків та добросовісної співпраці з керуючим реструктуризацією і кредиторами, вичерпної інформації щодо дійсних причин неплатоспроможності - витрачання коштів, отриманих ОСОБА_1 від кредиторів, руху основних активів з часу виникнення відповідних зобов'язань тощо.
У зв'язку із чим, Банк вважає, що боржником подано завідомо невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Боржник не планує здійснювати жодних заходів для покращення свого майнового стану та задоволення вимог кредиторів, що також суперечить п. 5 ч. 3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, проект плану реструктуризації боргів боржника не відповідає у повній мірі вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, та передбачає по своїй суті прощення (списання) 99,43 % від всієї суми заборгованості за кредитним договором.
Проаналізувавши звіт про проведену роботу арбітражного керуючого, AT “Ощадбанк» з'ясовано, що у звітах відсутня інформація від банківських та небанківських установ, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, а також інформація про договори боржника та членів сім'ї боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа. В матеріалах справи відсутні відповіді від банківських фінансових установ про відкриті рахунки фізичної особи ОСОБА_1 та членів її сім'ї.
Також матеріали справи не містять доказів походження коштів на оплату авансування винагороди арбітражному керуючому.
Наведене викликає у Банку сумніви щодо джерел існування боржника та його сім'ї протягом тривалого часу, щодо реальності та достовірності задекларованих боржником доходів та відповідності їх витрат, рівня та способу життя боржника, ініціювання справ про банкрутство, в межах якого передбачено сплату авансування винагороди арбітражного керуючого та де боржник користується послугами адвоката.
Банк вважає, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності, адже визначені у плані умови з урахуванням інших обставин не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання/прощення, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Відповідно до частини п'ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 зауважила, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України , відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб (аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 було відзначено, що приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.
Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Як встановлено судом, на виконання положень статті 116 КУзПБ боржник ОСОБА_1 разом із заявою про визнання його неплатоспроможним надано до господарського суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки.
Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 395813982 від 20.09.2024 щодо ОСОБА_1 відомо про: Арешт нерухомого майна, обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції;
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 39628555 від 24.09.2024 щодо ОСОБА_4 відомості відсутні.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 395815555 від 20.09.2024 щодо ОСОБА_4 відомо про: Арешт нерухомого майна, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції;
Згідно інформації з Акту опису майна від 22.01.2025 за результатами вжитих заходів щодо виявлення майна боржника, у власності ОСОБА_1 наявне рухоме та нерухоме майно:
- Будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , спільна сумісна власність;
- Земельна ділянка, загальною площею 0,0480 га, за адресою: АДРЕСА_2 , спільна сумісна власність;
- Aвтомобіль,VOLVO 760, 1982 (спільна сумісна);
- Автомобіль, JEEP GRAND CHEROKEE 5.7, 1993 (спільна сумісна).
Згідно листа Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 20 20-16/8257-24 від 19.12.2024 повідомлено, що документи дозвільного характеру у галузі рибного господарства ОСОБА_1 не видавались.
Згідно листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 6543/03/18-24 від 23.12.2024 повідомлено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметром пошуку “замовник будівництва - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено.
Згідно листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/14-10911-2024 від 18.12.2024 повідомлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в період часу з 05.12.2021 по дату розгляду запиту, за громадянкою ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 транспортні засоби не зареєстровані.
Згідно листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 54171/6/02-32-12-01-17 від 24.12.2024 року повідомлено, що відповідно до Реєстру самозайнятих осіб ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець перебувала на податковому обліку в Вінницькій ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області з 08.09.1999 по 31.12.2016 як платник податків за основним місцем обліку.
Відповідно до Реєстру самозайнятих осіб ОСОБА_5 , як фізична особа-підприємець перебував на податковому обліку в Вінницькій ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області з 09.11.1998 по 17.05.2024 як платник податків за основним місцем обліку.
Інформація про наявність частки в статутних капіталах підприємству боржника ОСОБА_1 та членів її сім'ї відсутня.
Станом на 18.12.2024 відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області в ОСОБА_1 , обліковується податковий борг по земельному податку в сумі 48,40 грн, активи в податкову заставу не реєструвались.
10.01.2025 арбітражним керуючим Белінською Н.О. подано до суду звіт про результатами перевірки декларації боржника, в якому, окрім іншого, зазначено про виявлені невідповідності, а саме: відсутня інформація про батьків боржника; відсутня інформація щодо вкладів у банках; електронні гроші, кошти на рахунках та інші активи, що перебувають/ли у власності боржника в період з 2021 по 2024; не заповнено Розділ ХІІІ Декларацій; не зазначена інформація про рухоме майно, належне боржнику; зазначена неповна інформація щодо рухомого майна, належному чоловіку боржника.
Разом з тим, 20.01.2025 до суду від боржника надійшла заява від 17.01.2025 до якої долучено уточнені декларації та надано пояснення щодо батьків та щодо майна належного чоловікові.
Водночас, колегія суддів зазначає, що у виправлених деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки, у розділі VІ. "Грошові активи", не відображено відомості щодо залишків грошових коштів боржника та членів його сім'ї за період з 2021 до 2023 роки, що унеможливлює встановлення реального майнового стану боржника та членів його сім'ї.
Судом встановлено, що у плані реструктуризації боржник запропонував погашення вимог в сумі 60 56,00 грн судового збору та 54 944,00 грн протягом 60 місяців та списання суми в розмірі 9 737 447,11 грн.
На розмір суми, яка була виділена боржником для погашення кредиторських вимог вплинуло те, що органами ДВС накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 . Боржник офіційно не працевлаштована. Разом з тим боржник повідомила, що нею отримується неофіційний дохід, середньомісячний дохід в сумі 4 028,00 грн (доглядає знайомим дитину - інваліда з ДЦП з 08:00 до 17:00 у робочі дні), оскільки людині передпенсійного віку роботу знайти практично неможливо) і вона може сплачувати 1000 грн на місяць.
Однак, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника про середньомісячний дохід в сумі 4 028,00 грн, не підтверджене належними доказами. Крім того, загальнодоступна інформація в мережі інтернет щодо вартості погодинної оплати праці доглядальниці за дитиною у м. Вінниці ставить під сумніви доводи боржника про середньомісячний дохід саме в розмірі 4 028,00 грн.
Також у плані реструктуризації не передбачено вжиття конкретних заходів, спрямованих на покращення її майнового стану та задоволення вимог кредиторів.
Крім того, в позовній заяві від 06.03.2025 боржник ОСОБА_1 зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла становить 6700,70 грн судовий збір та очікує понести у зв'язку з розглядом справи 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Однак відсутні пояснення боржника щодо джерел походження таких коштів, так як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначає, що станом на 27.08.2024 залишок коштів складає 81,09 грн, а з 01.01.2021 до моменту подання заяви доходів не отримувала.
Наведене викликає обґрунтовані сумніви щодо джерел існування боржника та його родини протягом тривалого часу, щодо реальності та достовірності задекларованих боржником доходів та відповідності їх витрат, рівня та способу життя боржника.
Отже, наведені вище обставини у їх сукупності не можуть беззаперечно свідчити про добросовісність дій боржника, оскільки поведінка боржника ніяк не свідчить про його намір найшвидше виконати взяті на себе зобов'язання, а навпаки, свідчить про намагання боржника ухилитися від оплати своїх боргів шляхом їх списання у процедурі неплатоспроможності.
Колегія суддів звертає увагу, що План реструктуризації, який передбачає 99,43% списання боргів боржника, порушує мету процедури реструктуризації боргів, оскільки такий План вказує на ознаки ухилення боржника від виконання зобов'язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором боржника, як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання заборгованості перед кредитором, та свідчить про зловживання боржником правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність, ігнорування ним мети і завдань процедури реструктуризації боргів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/4014/22.
Тобто, в даному випадку проект плану реструктуризації боргів боржника порушує мету та завдання процедури реструктуризації боргів. Адже метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли відбувається фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації. Дана правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 25.08.2021 у справі №925/473/20, від 16.12.2021 у справі №910/8306/20, від 31.01.2024 у справі №911/2140/22.
Отже, за змістом Плану реструктуризації суд апеляційної інстанції вважає, що боржник намагається використати процедуру неплатоспроможності для списання більшої частини своїх боргів без ужиття реальних заходів для їх реструктуризації та подальшого найповнішого погашення, боржника також повністю не розкрив дійсну інформацію щодо свого матеріального становища, не здійснила висвітлення реальних доходів і витрат як своїх, так і членів сім'ї.
Враховуючи наведене, проаналізувавши зміст наявних матеріалів справи щодо запропонованого боржником проекту плану реструктуризації боргів щодо відповідності його положенням статті 124 КУзПБ через призму його реальності, виконуваності та відповідності самій природі реструктуризації, апеляційний господарський суд встановив, що в порушення вимог частини 2 статті 124 КУзПБ через не відображення в ньому повної та достовірної інформації про майновий стан боржника, фактичних обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника та його недобросовісність, адже план реструктуризації передбачає лише 99,43% списання боргів без зазначення об'єктивних обставин, які б унеможливлювали виконання плану реструктуризації протягом максимального строку, визначеного КУзПБ, задля найбільшого погашення (повного або часткового) вимог кредиторів.
Таким чином, встановивши обставини ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо його майна, доходів та витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржника та відсутність саме внаслідок такої поведінки погодженого ним і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Щодо поданої банком заяви від 08.08.2025, яка долучена до додаткових пояснень, колегія суддів зазначає, що її не існувало на момент ухвалення оскаржуваної постанови, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її врахування під час апеляційного розгляду даної справи.
Щодо позовної заяви та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2025 у справі №127/1340/25, які долучені банком до додаткових пояснень, колегія суддів вважає неповажними причини їх неподання до суду першої інстанції, оскільки банк не позбавлений можливості ознайомлюватися із судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема, й тих, які стосуються боржника. Тому апеляційний господарський суд не приймає їх до уваги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" підлягає задоволенню, а постанова Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24 скасуванню. Слід ухвалити нове рішення, яким провадження у справі №902/1180/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрити.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24 задоволити.
2. Постанову Господарського суд Вінницької області від 20.05.2025 у справі №902/1180/24 скасувати та ухвалити нове рішення.
Клопотання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у справі №902/1180/24 задоволити.
Провадження у справі №902/1180/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрити.
3. Справу №902/1180/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "04" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Розізнана І.В.