ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про закриття апеляційного провадження
"05" вересня 2025 р. Справа № 906/442/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Саврій В.А.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Овчарук О.О. адвокат
відповідача: Сичов Д.В. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Теплозабезпечення на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Комунального підприємства Теплозабезпечення
про стягнення 100 010 367, 54 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою з вимогою до Комунального підприємства Теплозабезпечення про стягнення 100 010 367,54 грн.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції, 03.07.2025 представник відповідача подав заяву про зупинення провадження у справі №906/442/25 на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що сума боргу, заявлена у справі №906/442/25, виникла на підставі договору постачання природного газу №8009-ПСО(ТКЕ)-10 від 21.09.2022, на виконання якого позивач постачав природний газ відповідачу у період з листопада 2022 року по березень 2023 року на загальну суму 121 314 611,29 грн. Водночас у червні 2025 року Комунальне підприємство “Теплозабезпечення» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про внесення змін до вказаного договору, обґрунтовуючи позов тим, що договір укладено під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах, а саме в умовах дії мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води та за відсутності компенсації Державою заборгованості з різниці в тарифах.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у задоволення заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі №906/442/25 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Комунальне підприємство Теплозабезпечення звернулося 04.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі №906/442/25 та прийняти судове рішення, яким провадження у справі №906/442/25 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7905/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства Теплозабезпечення на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25 призначено до розгляду на 04.09.2025.
29 серпня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити Комунальному підприємству Теплозабезпечення в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25. Також позивач зазначив, що оскільки ч.1 ст. 255 ГПК України передбачено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, і вказаний перелік не містить ухвали «про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі», на думку позивача в цій частині скарга відповідача підлягала поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України.
04 вересня 2025 року в судовому засіданні колегією суддів постановлено питання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Теплозабезпечення на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25 у зв'язку відсутністю вказаної ухвали у переліку ухвал, що визначені статтею 255 ГПК України, як такі, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 04.09.2025 представник відповідача заперечив, щодо закриття апеляційного провадження, оскільки вважає , що дана ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2025 не заперечив щодо закриття апеляційного провадження.
Вислухавши представників сторін, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 31.07.2025 Господарський суд Житомирської області відмовлено у задоволення заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі №906/442/25 (а.м.о.у. 181-182).
За приписами ч.2 ст.254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Як вбачається з апеляційної скарги, Комунальне підприємство Теплозабезпечення не погоджується з постановленою ухвалою суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25.
Судова колегія зазначає, що ухвала суду першої інстанції, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов'язані з рухом справи, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Заперечення щодо такої ухвали відповідно до приписів ч. 3 ст. 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку (постанов Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 910/14747/21, від 20.12.2022 у справі №914/4080/21).
Таким чином, скаржником оскаржується ухвала, яка відповідно до ч. 1 ст. 255 ГПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а в силу частини 3 наведеної статті, заперечення скаржника на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Аналогічні положення закріплено у частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
За приписами ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Втім, хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, яке помилково відкрите апеляційне провадження, однак згідно усталеної практики, яка викладена у чисельних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 13.08.2019 у справі №5002-17/2743-2009, від 20.08.2019 у справі №910/1702/15-г, від 05.11.2019 у справі №926/767-б/15, від 29.04.2020 у справі №917/1185/18, від 25.02.2021 справі №15/81, від 26.02.2021 у справі №29/5005/6381/2011, від 11.05.2023 у справі №908/1324/21, та інших в цьому випадку процесуально правильними є дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Застосування цього процесуального запобіжника задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну ГансАдамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі №761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв'язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити. Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.
У подальшому, усі вищенаведені правові висновки були також застосовані у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі №2-562/2003, згідно якої підтверджено попередню усталену судову практику щодо можливості закриття апеляційного провадження, як такого, що було помилково відкрито.
З урахуванням наведеного, оскільки судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Теплозабезпечення на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, колегія суддів дішла висновку, що таке провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Подібні за змістом висновки щодо закриття провадження як помилково відкритого викладені, зокрема в ухвалах Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі №826/10834/14, від 30 червня 2020 року у справі №320/2127/18, у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2021 року у справі №29/5005/6381/2011 та у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №333/7816/14-ц.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Сплата Комунальним підприємством Теплозабезпечення судового збору в сумі 3028,00 грн. підтверджується платіжною інструкцією №3801 від 04.08.2025 (а.м.о.у 74).
З урахуванням вищевикладеного, оскільки апеляційне провадження у справі підлягає закриттю, колегія суддів вважає за необхідне повернути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25.
Керуючись статтями 52, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Теплозабезпечення на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №906/442/25 закрити.
2. Повернути Комунальному підприємству Теплозабезпечення (ЄДРПОУ 31871157, адреса: 11500, Житомирська область, місто Коростень, вулиця Шевченка, будинок 8а) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3028,00 грн, що сплачений згідно платіжної інструкції №3801 від 04.08.2025 у справі №906/442/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку ст. 287-291 ГПК України.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Мельник О.В.