Житомирський апеляційний суд
Справа №294/1131/24 Головуючий у 1-й інст. РУКАС М. С.
Номер провадження №33/4805/727/25
Категорія 124,130 ч.4, 122-4 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
03 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Крижанівського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Крижанівського Володимира Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП закрито за закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП,
Постановою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 19 травня 2024 року о 07-30 год в с-щі Іванопіль по вул. Заводська буд. №29-В в період часу з 02-00 год до 07-30 год, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на металевий паркан буд №29 В, після чого автомобіль отримав механічні ушкодження, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на портативний відео реєстратор. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 б, п. 12.1, п. 2.10а, 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Крижанівський В.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови в оскаржуваній частині, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказав, що матеріали справи не містять належних доказів щодо перебування ОСОБА_1 19 травня 2024 року за кермом автомобіля, що нівелює підстави для вимоги про проходження ним огляду на стан сп'яніння. Вина встановлена судом лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. Закриття провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 та 122-4 КУпАП без його згоди, на думку адвоката, порушує право особи на захист.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що копія оскаржуваної постанови від 30 квітня 2025 року отримав 09 травня 2025 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката Крижанівського В.П., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах її оскарження, доходжу наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Згідно п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно п. 2.10 а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП. Частина 4 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на зібрані у справі докази, які апеляційний суд повторно дослідив, зокрема: протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №№ 760510, 760551 та 760509 від 19 травня 2024 року; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 19 травня 2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 травня 2024 року, від проходження огляду відмовився; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; довідку Бердичівського РВ поліції про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 від 08 листопада 2023 року категорії В; відеозаписи із фіксацією обставин вчиненого правопорушення.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції прибули на оформлення ДТП, повідомлення щодо якого надійшло на службу 102 (а.с. 33) 19 травня 2024 року о 07-48 год про пошкодження паркану з металопрофілю у будинку ОСОБА_2 у с. Іванопіль. Заявники надали працівникам поліції шматок пластикової конструкції, вказавши, що це частина передньої решітки автомобіля Volkswagen, яким вночі, ймовірно, керував ОСОБА_1 .
Під час встановлення обставин правопорушення, ОСОБА_1 пояснив, що автомобілем не керував, напередодні ввечері знаходився у місцевому кафе, підтвердив вживання алкоголю, проте хто був за кермом він не пам'ятає, хто вчинив ДТП - йому не відомо, додому його підвезли у проміжок з 05 по 06 годину ранку. Коли прокинувся, машина стояла у подвір'ї.
Жінка, яка працювала у вечір 19 травня 2024 року у кафе, вказала, що проживає по сусідству, у телефонному режимі працівнику поліції підтвердила перебування ОСОБА_1 у даному закладі того вечора без машини, з ким не знає. Зауважила, коли зять привіз її додому близько 24-00 год, що автомобіль стояв біля паркану на вулиці.
Чоловік, який знаходився під час встановлення обставин справи, підтвердив, що він загнав машину у подвір'я вранці, ключі були всередині.
Попри заперечення ОСОБА_1 , працівники поліції вказали на наявність у останнього ознак алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук та почервоніння очей, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, від якого ОСОБА_1 відмовився, роз'яснили йому права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та склали щодо ОСОБА_1 адміністративні матеріали за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та ч. 4 ст. 130 КУпАП, від підпису яких він відмовився.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 (а.с. 46), останній зазначив, що ОСОБА_1 користується автомобілем Фольцваген Гольф, днз НОМЕР_3 , коли приїздить до своєї матері у с.Іванопіль.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 45), остання зазначила, що о 07-30 год помітила пошкодження паркану біля свого будинку, поруч знайшла пластикову решітку від автомобіля Volkswagen, помітила, що у транспортному засобі у сусідньому дворі містяться пошкодження переднього бампера, потертості та відсутність решітки. Вказала, що автомобілем користується ОСОБА_1 , який приїздить до своєї матері. Додала, що пошкодження паркану відбулось у період часу з 02-00 год до 05-00 год 19 травня 2024 року.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до відеозапису з бодікамер поліцейських, вбачається факт спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 через значний час після інкримінованого часу скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Під час спілкування із поліцейськими ОСОБА_1 зазначив, що керував транспортним засобом до 20-00 год, потім поставив автомобіль та більше ним не користувався.
Доказів на спростовання вказаних тверджень ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Крім того, працівники поліції під час складення схеми та опису пошкоджень автомобіля не мали змогу детально дослідити їх зблизька, оскільки авто знаходилось у подвір'ї домоволодіння, а вони на вулиці за парканом. За повідомленням потерпілих пластикова решітка знайшли на віддалі на дорозі. А пошкодження паркану з металопластику було значним. Тому достовірно встановити чи відповідають пошкодження паркану пошкодженням автомобіля Volkswagen Golf, днз НОМЕР_3 , неможливо.
Апеляційний суд звертає увагу, що за відсутності інших доказів неможливо встановити локалізацію удару, часовий проміжок утворення механічних ушкоджень, як на паркані, так і на названому автомобілі.
Зібрані у справі матеріали, а також письмові пояснення свідків та зафіксованих на відео опитаних свідки, є суперечливими.
Отже, матеріали справи не містять достовірних доказів, що саме ОСОБА_1 19 травня 2024 року у селищі Іванопіль по вул. Заводська, буд. №29-В в період часу з 02-00 год до 07-30 год, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги ПДР України, що потягло настання ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не бачили моменту ДТП, водія транспортного засобу, який вчинив ДТП, проте вказали на ймовірного винуватця не можуть бути єдиним та беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Інших достовірних доказів матеріали справи не містять, зокрема показань інших свідків, відеозаписів з камер спостереження, показань самого ОСОБА_1 або сукупність інших доказів задля встановлення об'єктивних даних щодо характеру руху автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF», час пошкодження паркану будинку по вул. Заводська, 29 В та утворення пошкоджень транспортного засобу, а також паркану саме за вказаних у протоколах обставин.
Елементами об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, є конкретні діяння учасників дорожнього руху, які полягають у порушенні читко визначених пунктів Правил дорожнього руху, які призвели до суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження вказаних вище об'єктів та причинно-наслідковий зв'язок між діянням та наслідками.
На думку апеляційного суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив вимоги 12.1, п. 2.3 б, п. 2.10 а, 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки не підтверджений належними, достовірними та допустимими доказами, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, саме у зазначений час, факт здійснення зіткнення з парканом, тобто факт настання ДТП саме через дії ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є неправильними, оскільки не доведено належними та допустимим доказами наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку із тим, що адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП прямо залежні від адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, за якою встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки дані правопорушення можливі лише за наявності факту ДТП.
Більш того, як вбачається з відеозапису поліцейських, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився, перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння встановлено лише зі слів самого ОСОБА_1 , при цьому суд першої інстанції, як на доказ вини посилається на акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд у медичному закладі скаржнику не пропонували. Хоча й ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, вказані обставини поміж іншим, викликають сумнів щодо достовірності та належності доказів наданих працівниками правоохоронних органів, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, то відповідно й відсутній склад похідних від нього адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130КУпАП, є передчасним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню із закриттям провадження у справі в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Чуднівського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Крижанівського Володимира Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП .
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь