Житомирський апеляційний суд
Справа №274/235/25 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.
Номер провадження №33/4805/470/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
04 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 31.12.2024 о 07 год 41 хв по вул Шолома-Алейхема, 8 в м Бердичеві Житомирського району Житомирської області керував автомобілем NISSAN X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним і беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Також звернув увагу на відсутність доказів правомірності зупинки ОСОБА_1 та наголосив, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим такий огляд, відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, є недійсним.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що оскаржувана постанова від 06.03.2025 була виготовлена лише 12.03.2025, а тому останнім днем на подання апеляційної скарги є 22.03.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209258 від 31.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 31.12.2024 о 07 год 41 хв по вул Шолома-Алейхема, 8 в м Бердичеві Житомирського району Житомирської області керував автомобілем NISSAN X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.2) .
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209258 від 31.12.2024 (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.3 зворот); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.4); відеозаписами події з нагрудної бодікамери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля (а.с.7).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Як вбачається з відеозапису, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який був проінформований про причини зупинки. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та йому запропоновано пройти відповідний огляд як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і у закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Водію було доведено порядок і спосіб застосування спеціального технічного засобу, але своїми діями він свідомо ухилився від проходження огляду. ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення та відсторонено від керування транспортним засобом.
З відеозапису вбачається, що порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та ст.266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння недійсним, працівниками поліції не допущено. Водію було запропоновано пройти огляд як з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України. Тому доводи апеляційної скарги у цій частині не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення учасників справи в судовому засіданні не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич