СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5430/25
ун. № 759/19552/25
02 вересня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні за №12025100000000029 від 10.01.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гостомель Бучанського р-ну Київської обл., громадянки України, заступника начальника Гостомельської СВА, яка здобула вищу освіту, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину 2015 р.н., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст.364 КК України, -
Т.в.о старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100000000029 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 березня 2022 року Указом Президента України № 156/2022, як тимчасовий державний орган, що здійснює функції представника органів місцевого самоврядування в Гостомельській територіальній громаді на період дії воєнного стану створено Гостомельську селищну військову адміністрацію (далі - ГСВА). Відповідно до положень частини 5 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження Гостомельської селищної ради достроково припинилися в день набрання чинності вищевказаного Указу Президента. Таким чином, ГСВА виконує роль правонаступника повноважень селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови у встановленому законодавством порядку.
Так, розпорядженням Начальника ГСВА від 09.06.2023 № 190-К, на посаду заступника начальника ГСВА призначено ОСОБА_4 .
Розпорядженням Начальника ГСВА від 19.07.2023 № 355 «Про розподіл обов'язків між начальником та заступниками начальника ГСВА на період дії воєнного стану» установлено, що серед іншого ОСОБА_4 , як заступник керівника ГСВА відповідає в тому числі за будівництво, реконструкцію та ремонт житлового фонду і комунального господарства.
У подальшому розпорядженням начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023, утворено комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі Комісія). Цим же документом затверджено положення про вказану комісію та персональний склад комісії, до якого, серед інших, у якості голови, входить ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , перебуваючи у складі комісії, являється службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, якими особа тимчасово наділена органом місцевого самоврядування.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше кінця травня 2024 року, у ОСОБА_4 виник умисел на зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_7 , всупереч інтересам служби, під час реалізації державної програми щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 600 від 30.05.2023.
Для досягнення свого злочинного плану остання залучила членів Комісії, а саме голову ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» ОСОБА_8 , начальника відділу регіонального розвитку, інвестицій та проектної роботи ГСВА ОСОБА_9 , начальника відділу капітального будівництва ГСВА ОСОБА_10 та у якості пособника експерта з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_11 , без участі яких досягнути мети кримінального правопорушення було неможливо.
ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншими членами комісії складено акт обстеження житла № 517 від 03.06.2024, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.
Так, достовірно знаючи про невідповідність фактичних даних відомостям, викладеним в технічному звіті ОСОБА_11 , на виконання свого протиправного умислу, направленого на зловживання своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 , за попередньою змовою з іншими членами комісії, затвердила вищевказаний акт обстеження житла, відповідно до якого комісією встановлено, що характер пошкоджень свідчить про повне руйнування будинку.
На підставі вищевказаного акту обстеження житла №517 від 03.06.2024, комісією здійснено розрахунок розміру компенсації за зруйнований об'єкт нерухомого майна (будинок), який склав 6 011 822 грн. 34 коп. (шість мільйонів одинадцять тисяч вісімсот двадцять дві гривні тридцять чотири копійки), що підтверджується чек-листом розрахунку компенсації.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 № 3B-28.05.2024-108594, на підставі акту обстеження житла від 03.06.2024 та розрахунку вартості компенсації від 04.06.2024, з метою доведення до кінця спільного злочинного плану, комісією винесено рішення № 913/3 від 04.06.2024 за підписом голови комісії ОСОБА_4 , про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у вигляді грошової компенсації, житлового сертифікату на суму 6 011 822 грн 34 коп.
Дії ОСОБА_4 , які виразились в підписанні та затвердженні документів, в тому числі актів обстеження, чек-листів розрахунку компенсації та рішень про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що стали підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, призвели до завдання матеріальної шкоди державному бюджету України, у сумі 6 011 822 грн. 34 коп., що є тяжкими наслідками згідно з приміткою до ст. 364 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що дії ОСОБА_4 , які виразились в підписанні та затвердженні документів, в тому числі акту обстеження, чек-листа розрахунку компенсації та рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, які стали підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, що призвело до завдання матеріальної шкоди державному бюджету України, у сумі 1 881 434 грн. 03 коп., що є тяжкими наслідками згідно з приміткою до ст. 364 КК України.
Так, 27.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Причетність підозрюваної ОСОБА_4 , до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: рапортами ГУ СБ України у м. Києві та Київській області; відповіддю на запит від Міністерства розвитку та громад на території України; відповіддю на запит від Гостомельскої СВА, яким витребувано належним чином завірені копії документів за фактом виділення грошових коштів у вигляді житлових сертифікатів, а саме: технічний звіти експерта ОСОБА_11 , акти обстеження об'єктів нерухомого майна пошкоджених внаслідок агресії рф, рішеннями комісії про виділення житлових сертифікатів; протоколом огляду місця події від 18.03.2025 з фототаблицею; протоколами обшуків від 03.07.2025, проведеним за місцем розташування об'єктів, що зазнали пошкоджень внаслідок агресії рф проти України, а саме: Київська область, Бучанський р-н., сел. Гостомель, вул. Кулішова 24 та АДРЕСА_3 , за участі експерта НДЦ незалежних судових експертиз, в ході якого зафіксовано факт не відповідності відомостей вказаних експертом ОСОБА_11 , у технічних звітах за вказаними адресами; висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 293-95/2025.01-6 від 11.08.2025 по об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 ; висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 596-95/2025.01-6 від 31.07.2025по об'єкту нерухомого майна за адресою: Київська область, Бучанський р-н., сел. Гостомель, вул. Кулішова 20А; протоколами негласних слідчих розшукових дій, в їх сукупності; іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: є достатньо підстав вважати, що не маючи процесуального примусу підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності особисто може перешкоджати кримінальному провадженню і здійсненню досудового розслідування шляхом знищення, приховування або спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник, думку якої підтримала підозрювана, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Свою думку обґрунтувала тим, що слідчий у повідомленні про підозру вказує, що житловий сертифікат ОСОБА_7 отримано на підставі акту обстеження житла, розрахунку вартості компенсації та рішення №913/3, №1286/3, підписаних ОСОБА_4 , що не відповідає дійсності, оскільки рішення комісії про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна винесено не на підставі акту обстеження, оскільки даний документ не є вирішальним з огляду на положення Постанови КМУ від 30.05.2023 №600 та Постанови КМУ від 19.04.2022 №473, а вирішальним є правовстановлюючі документи та звіт технічного обстеження, складений спеціалістом з відповідною кваліфікацією. Висновки експерта є недостовірними, односторонніми та такими, що не відповідають дійсності. Підозрювана має постійне місце проживання, утримує неповнолітню доньку 2015 р.н., позитивно характеризується та має численні нагороди як від державних установ, так і від військових частин, має підтримку та повагу серед місцевого населення, ніколи не притягувалась до кримінальної відповідальності. Всі документи, які стосуються вказаних у підозрі об'єктів нерухомого майна завантажені до порталу «Дія», а тому знищити чи спотворити їх неможливо. Зазначила, що розмір застави, визначений у клопотанні прокурора, є завідомо непомірним для підозрюваної, просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наступне.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100000000029 від 10.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно з п. 3 постанови заступника начальника СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_12 про зміну раніше визначеної групи слідчих від 26.08.2025, місцем проведення досудового розслідування визначено за місцем знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2А.
Відтак, клопотання подано з дотриманням правил підсудності.
27.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Причетність підозрюваної ОСОБА_4 , до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 ,яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені та у судовому засіданні прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній, не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді застави, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків передбачених с. 177 КПК України.
Разом з тим, при визначенні розміру застави необхідно враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об'єктивні й суб'єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує відсутність у клопотанні прокурора будь-яких доказів на підтвердження майнового стану підозрюваної ОСОБА_4 , відсутність даних щодо необхідності забезпечувати членів сім'ї матеріально, реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.
Крім цього, до слідчого судді надійшли заяви ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про бажання взяти ОСОБА_4 на особисту поруку та зобов'язання забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов'язуються в разі необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста явка особи, яка поручається за обвинувачену є обов'язкова до суду, оскільки поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
Однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
При розгляді даних заяв слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є співмірним зі встановленими ризиками та не забезпечить належного виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяв ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про взяття останньої на поруки.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваної, а саме її вік, те, що остання має постійне місце проживання, одружена, працює, утримує неповнолітню доньку 2015 р.н., позитивно характеризується, раніше не судима.
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та особу підозрюваної, слідчий суддя приходить висновку, що у кримінальному провадженні органом досудового розслідування доведена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а відтак, вважає доцільним по доводам клопотання застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді у вигляді домашнього арешту у певний час доби, оскільки саме такий запобіжний захід повною мірою зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, забезпечить її належну процесуальну поведінку та не створює невиправданого обмеження її прав.
Керуючись вимогами ст. ст. 131-132, 177, 178, 181, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання т.в.о. старшого слідчого - відмовити.
У задоволенні заяв ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 про взяття особи на особисту поруку - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.10.2025 включно, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням необхідності отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 .
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 05.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1