печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41037/25-к
28 серпня 2025 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42019000000002404 від 14.11.2019, -
26.08.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42019000000002404 від 14.11.2019.
Так, клопотання обґрунтовано, тим що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000002404 від 14.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , впродовж 2020 року, обіймаючи посаду заступника начальника відділу проектування та підготовки будівництва КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) ПО ОХОРОНІ, УТРИМАННЮ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ М. КИЄВА «ПЛЕСО » усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, виходячи за межі наданих повноважень, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, за попередньою змовою групою осіб із невстановленими у ході досудового розслідування службовими особами КП «ПЛЕСО», створив умови для безпідставного використання бюджетних коштів у вигляді покриття витрат ПрАТ «ДАРНИЦЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ І КОНСТРУКЦІЙ», шляхом здійснення фінансування робіт, які згідно містобудівної документації (детального плану території) та затвердженого проекту на будівництво житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Євгена Маланюка, (колишня назва - Степана Сагайдака), 101 в Дніпровському районі м. Києва, у тому числі виконання робіт з улаштування набережної та берегоукріплення в межах 50-м прибережної смуги, є обов'язком Замовника проекту будівництва житлового комплексу - ПрАТ «ДКБМК» - та повинно профінансуватися за кошти ПрАТ «ДКБМК», що призвело до матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету м. Києва на суму 21 252 454,47 грн.
Відтак, 21.08.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Таким чином, відносно підозрюваного ОСОБА_7 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який є тяжким злочином і передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 (дійсний, відповідно відомостей особової картки ОСОБА_7 до 23.08.2027), вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_7 за межі території України, як через офіційні пункти пропуску так і поза їх межами.
Крім того, згідно рапорту ГУ СБУ у м. Києві та Київській області встановлено, що за інформацією Кропивницького РТЦК ОСОБА_7 перебуває в розшуку з 15.08.2025, у зв'язку із не проходженням ним військово-лікарської комісії відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Вказаний факт, дає підстави для висновку про наявність можливості у ОСОБА_7 переховуватися на території країни від органу досудового розслідування, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такого переховування.
Досліджені показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. При цьому необхідно брати до уваги ту обставину, що ОСОБА_7 має певне коло зв'язків із керівництвом та посадовими особами органів державної влади, здобутих в силу здійснення ним професійної діяльності, та може використовувати їх у своїх інтересах для впливу на свідків, які володіють інформацією щодо певних обставин у цьому провадженні.
Також, слідчий вказує, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Окрім цього, на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному вчинене за попередньою змовою групою осіб, що в свою чергу свідчить про те, що співучасники були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочин.
Відтак, на думку слідчого саме цілодобовий домашній арешт є запобіжним заходом, який унеможливить безпосереднє спілкування підозрюваного з іншим свідками, що в свою чергу не дасть йому можливості незаконно впливати на них, з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні і таким чином ухилитись від кримінальної відповідальності, а також унеможливить втечу підозрюваного, у тому числі за межі України.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання та просив суд відмовити у задоволені клопотання, оскільки ризики є непідтвердженими та підозра необгрунтована. Також, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, утримує батьків похилого віку.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є певні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у можливому вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.
Також, прокурором в судовому засіданні було зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які зазначені вище проте, фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а прокурор в судовому засіданні та в клопотанні не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, для запобігання вказаним ризикам.
Разом з цим, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
З врахуванням зазначеного та постановлених цілей у кримінальному провадженні, слідчий суддя приймає доводи слідчого та прокурора щодо застосування запобіжного заходу, оскільки є необхідність досягнення мети досудового розслідування та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, так як, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_7 ризики, які були зазначені у клопотанні, та одночасно, враховуючи дані, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби в межах строку досудового розслідування, з покладенням на ОСОБА_7 обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, на думку суду, даний запобіжний захід належним чином забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки стороною обвинувачення не наведено об'єктивних підстав та належних ризиків для застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000002404 від 14.11.2019, а саме до 21.10.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, щодо обставин кримінального провадження, перелік яких прокурор має довести до відома підозрюваному;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_7 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9