печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10856/25-к
пр. № 1-кс-13672/25
01 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження 757/10856/25-к за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023000000001808 від 27.09.2023 року ,-
25.03.2025 до мого провадження надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження 757/10856/25-к за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023000000001808 від 27.09.2023 року.
Так, встановлено, що слідчий суддя ОСОБА_3 під час розгляду даного клопотання заявив самовідвід, оскільки ним вже розглядалось аналогічне клопотання та було відмовлено у його задоволенні.
Окрім цього, слідчий суддя зазначив, що ним ухвалено низку рішень стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому з метою аби в стороннього спостерігача не виникло сумнівів щодо неупередженості слідчого судді, останній заявив самовідвід від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023000000001808 від 27.09.2023 року.
В судове засідання учасники та слідчий суддя не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та клопотання, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Враховуючи вищевказане, суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_3 та його певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді клопотання, а відтак приходжу до висновку, що підстави, згідно із правилами КПК України, для задоволення самовідводу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя, -
Заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження 757/10856/25-к за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023000000001808 від 27.09.2023 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6