Справа № 756/12726/25
Провадження № 2/756/7079/25
Оболонський районний суд міста києва
04 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 03.04.2003 по 10.06.2024.
Відповідно до відповіді з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02.09.2025 до Оболонського районного суду м. Києва з Київського відділу державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли відомості, у яких зазначено, що у відділі проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис про смерть № 9557 від 10.06.2024.
Вивчивши матеріали позовної заяви, отримані судом та перевіривши відомості, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у відкритті провадження у справі відносно відповідача ОСОБА_2 з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Згідно із ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися до суду або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Матеріальне правонаступництво автоматично не породжує правонаступництва в процесі. Пов'язано це з тим. що вступ в процес правонаступника-позивача залежить від його волевиявлення. Вступ до процесу правонаступника-відповідача залежить від волі позивача.
В даному випадку волі позивача про заміни відповідача правонаступником не вбачається, а з'ясувати це питання можливо лише після відкриття провадження у справі, що є, на даний час, неможливим, у зв'язку з відсутністю відповідача, зазначеного у позові.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18.
Вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред'явлення позову до померлої особи.
Якщо на стадії відкриття провадження у справі суд встановить, що фізична особа відповідач знятий з обліку у відповідному органі реєстрації місця перебування та місця проживання особи у зв'язку із смертю, у відкритті провадження має бути відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження по справі в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 .
Позовна заява подана і оформлена в порядку, передбаченому ст. 175, 177 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Відповідно до вимог глави 2 Розділу І ЦПК України віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Оболонського районного суду міста Києва.
Суд, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, при відкритті провадження у справі вирішує питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо розгляду справи за позовною заявою Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, позовну заяву слід прийняти до провадження, відкрити провадження у справі та розпочати підготовче провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
У відкритті провадження в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" - відмовити у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження в цивільній справі за позовною заявою Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Початок проведення підготовчого засідання призначити на 09 жовтня 2025 року о 12:00 в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2-Є, каб. 26.
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслати:
- суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
- позивачу, іншим відповідачам - копію відзиву та доданих до нього документів.
Вимоги до змісту та форми відзиву на позовну заяву передбачено ст. 178 ЦПК України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Вимоги до змісту та форми зустрічної позовної заяви передбачено ст. 194 ЦПК України.
Відповідач має подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 83 ЦПК України).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за веб-адресою: http://ob.ki.court.gov.ua.
Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадженні може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення, в іншій частині - ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій ПУКАЛО