Справа № 756/11602/25
Провадження № 3/756/4205/25
01 вересня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401939 від 25.07.2025, 25.07.2025 о 08 год. 52 хв. у м. Києві на вул. Скляренка, 5Б на перехресті з провулком Балтійським водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ДЕУ», номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на автомобіль марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 порушила п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401956 від 25.07.2025, 25.07.2025 о 08 год. 52 хв. у м. Києві на вул. Скляренка, 5Б на перехресті з провулком Балтійським водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_2 , не дала дорогу автомобілю марки «ДЕУ», номерний знак НОМЕР_1 , який завершував рух через перехрестя, розворот та скоїла з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_2 порушила п. 16.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила стосовно складеного відносно неї протоколу, зазначила, що рухалась у крайній лівій смузі, почала маневр розвороту, транспортний засіб заглох, ОСОБА_1 почула звуковий сигнал від автомобіля марки марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_2 , від почутого звуку та лайки водія злякалася, у подальшому намагалась завести транспортний засіб, транспортний засіб почав рух, потім відбулося зіткнення з автомобілем марки марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду. При цьому, визнала, що при здійсненні маневру, не урахувала радіус розвороту, дорожню обстановку. Крім того, надала фотографії з місця ДТП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 заперечила стосовно складеного відносно неї протоколу та просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, надала фотографії з місця ДТП.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України (далі -ПДР України) вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
Згідно з п. 16.5 ПДР України «У разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід».
Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зауважує, що в рамках даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
З пояснень учасників ДТП, які надані одразу після дорожньо-транспортної пригоди, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась у м. Києві, на перехресті вул. Семена Скляренка - провул. Балтійський, 25.07.2025.
ОСОБА_1 зазначила, що керуючи автомобілем марки «DAEWO SENS», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скляренка зі сторони вул. Автозаводська, в сторону перехрестя з провулком Балтійським, рухалася на автомобілі в напрямку перехрестя Балтійського провулку для здійснення розвороту в зворотньому напрямку. Виїхала на середину перехрестя та пропускала зустрічні транспортні засоби. У той момент ОСОБА_1 стояла на перехресті, почула звуковий сигнал позаду від автомобіля марки «NISSAN», номерний знак НОМЕР_2 . Пропустила зустрічний автомобіль та почала виконувати розворот, впевнившись у безпеці маневру. Після того, як ОСОБА_1 виконала розворот, відчула удар в ліве заднє крило автомобіля, відразу зупинила автомобіль та ввімкнула аварійну сигналізацію.
З пояснень другого учасника дорожньо-транспортної ОСОБА_2 вбачається, що вона їхала за машиною марки «Део Ланос», номерний знак НОМЕР_1 , машина їхала дуже повільно зі швидкістю 10 км/год. Всі машини її почали об'їжджати, але ОСОБА_2 їхала за нею на крайній лівій смузі, бо потрібно було звернути на провулок Балтійський. Проїхавши на зелений, ОСОБА_2 зупинилась, бо попереду зупинився «Део Ланос». Коли потрібно було їхати, бо була вільна зустрічна смуга, ОСОБА_2 посигналила, бо машина попереду не їхала. Водій «Део Ланос» почала їхати , ОСОБА_2 потихеньку почала за нею їхати, однак водій «Део Ланос» замість того, щоб розвернутись, поїхала на автомобіль ОСОБА_2 . Тоді ОСОБА_2 зупинилась і чекала, поки проїде автомобіль, але водій почала їхати на неї і скоїла ДТП.
Поліцейськими було складено схему місця ДТП, що складена за місцем пригоди, та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, дані щодо напрямку руху транспортних засобів, місце зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Схема ДТП підписана двома учасниками даної ДТП без жодних зауважень та застережень щодо її оформлення та щодо змісту даних зазначених в даній схемі, що свідчить про згоду учасників із вказаною інформацією в ній.
Отже, дані схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями водіїв, та фотографіями з місця ДТП свідчать про недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до створення аварійної ситуації.
Відтак, відомості, описані у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №401939 від 25.07.2025, співвідносяться з фактичними обставинами, установленими за наслідками дослідження схеми місця ДТП та пояснень учасників дорожнього руху.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401939 від 25.07.2025, суду не надано.
Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
При цьому, не слід розраховувати на дії інших водіїв щодо запобігання можливим наслідкам у результаті виникнення небезпечних ситуацій.
Більше того, необхідно розраховувати, що відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці правила.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не надала суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини.
Обставиною, що пом'якшує покарання правопорушника судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, а також характер та ступень суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір.
За встановлених у судовому засіданні обставин, винуватість ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної події не доведена, що виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності.
У силу приписів ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість саме ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України відсутні, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає в цій частині закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 9, 33, 40-1, 124, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М. Ткач