ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16530/25
провадження № 3/753/6166/25
"27" серпня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632844, ОСОБА_1 19.07.2025 о 21 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , закрив у квартирі, забравши ключі, штовхав свою дружину ОСОБА_2 , з якою проживають разом, чим вчинив домашнє насильство. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав. Повідомив, що 19.07.2025 він проводив час з дитиною за місцем проживання дружини ОСОБА_2 , а його дружина займалася своїми справами. Ввечері, коли дружина приїхала додому, у них відбулася суперечка. Коли він взяв ноутбук, який подарував своїй дружині, ОСОБА_2 почала його забирати, через це ймовірно, він її відштовхнув. Проте умислу на спричинення психологічного та фізичного насильства у нього не було. Дружина його провокувала, погрожувала його обмежити в побаченнях з дитиною, а тому він закрив квартиру та пішов до себе. Згодом, близько 12 год. 00 хв., він відчинив квартиру, а вранці приніс ключі від квартири та віддав їх дружині. Повідомив, що в нього діагностували певне захворювання, про що відомо його дружині. Коли його провокують, він інколи поводиться імпульсивно, проте без наміру завдати шкоди оточуючим.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вони із чоловіком проживають окремо. Дитина проживає разом із нею. 19.07.2025 її чоловік проводив час із дитиною за місцем її проживання. Оскільки відносини між нею та чоловіком напружені, вона вирішила провести час окремо. Після повернення додому, між нею та чоловіком виникла суперечка. Коли її чоловік без дозволу взяв ноутбук, вона намагалась забрати його, внаслідок чого відбулась штовханина. Коли вона сказала чоловіку, що повертає навушники, що він їй подарував, останній розтрощив їх та викинув за вікно покривало. Потім чоловік зачинив її з дитиною в квартирі, взяв ключі та пішов. Після того, як вона зателефонувала матері ОСОБА_1 , останній відчинив двері, проте ключі від квартири повернув лише вранці.
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали, надані до суду, суддя приходить до висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не вбачається, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно, в чому саме полягало насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Таким чином, під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється фізичне заподіяння шкоди члену сім'ї.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Конфліктна ситуація між подружжям за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди або можливість завдання такої шкоди у даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що умислу на спричинення психологічного насильства по відношенню до своє дружини у нього не було. Ключі від квартири він забрав, оскільки вранці хотів побачити сина, а дружина йому повідомила, що обмежить їх спілкування.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за ознаками психологічного насильства в сім'ї, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Таким чином, наведене вище свідчить про те, що обвинувачення ОСОБА_1 побудовано лише на поясненнях потерпілої ОСОБА_2 , без наявності будь-яких інших доказів його вини, зокрема, пояснень свідків, фото, відеофіксації.
Згідно з ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З урахуванням наведених норм права, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, пояснення учасників справи, які були надані під час розгляду справи, у сукупності з іншими дослідженими при розгляді справи доказами, суддя приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із викладеним, суддя вважає необхідним закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або потерпілою протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя Ю.С. Мицик