Справа № 727/5982/25
Провадження № 2/727/1672/25
04 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Літвінової О.Г.
при секретарі Юрчишин І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача Дубець Микола Олексійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Дубця Миколу Олексійовича, звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , за участю третьої особи - ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно.
У позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Кутською селищною радою Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 47 від 08.09.2003 року. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме 68/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Дане майно належало спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1986 року, посвідченого Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою, та зареєстрованого у встановленому законом порядку, а також договору про порядок користування житловим будинком між учасниками спільної часткової власності, посвідченого тією ж нотаріальною конторою 08.06.1989 року і зареєстрованого в реєстрі прав власності. Відповідні дані підтверджуються витягами з Чернівецького КОБТІ та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав.
Позивачка є донькою спадкодавця, що підтверджується її свідоцтвом про народження, в якому батьком зазначено ОСОБА_4 . Як спадкоємець першої черги за законом позивачка звернулася до Першої чернівецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак постановою державного нотаріуса від 01.05.2025 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва на підставі того, що не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивачка вказує, що відсутність у неї оригіналів правовстановлюючих документів унеможливила отримання свідоцтва про право на спадщину, хоча фактично вона прийняла спадщину після смерті батька та проживала у спадковому майні. Враховуючи наведені обставини, позивачка вважає, що має право на спадкування за законом та просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме 34/100 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат, підвалу ІІ площею 15,0 кв.м., входу в підвал, літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», гаражу літ. «Ж», вбиральні літ. «Е», криниці літ. «З», огорожі № 2 та замощення І, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому позивачка просила суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, у порядку спадкування за законом, а саме на: 34/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за АДРЕСА_1 , які складаються з квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою (три житлові кімнати) площею 44,4 кв.м., підвалу II площею 15,0 кв.м., входу в підвал, літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», гаражу літ. «Ж», вбиральні літ. «Е», криниці літ. «З», огорожі № 2, замощення І., що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримує повністю.
Представник відповідачки та відповідачка в судове засідання не з'явились, від представника відповідачки до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії …, актовий запис № 47, виданий 08.09.2003 року Кутською селищною радою Косівського району Івано-Франківської області.
Після його смерті Першою чернівецькою державною нотаріальною конторою 13.02.2004 року заведено спадкову справу № 168.
Спадковим майном є 68/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1986 року, посвідченого нотаріусом Першої чернівецької держнотконтори за № 1-555, а також договору про порядок користування житловим будинком від 08.06.1989 року, посвідченого тією ж нотаріальною конторою за № 1-768.
Право власності спадкодавця підтверджується довідками ЧКОБТІ від 11.08.2009 року № 2123 та від 09.12.2024 року № 1780, а також інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.05.2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 є донькою померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим на ім'я ОСОБА_5 , та свідоцтвом про шлюб, згідно з яким після реєстрації шлюбу вона змінила прізвище на ОСОБА_6 .
01.05.2025 року державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори Назарчук Г.Я. винесено постанову № 314/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною ч.1 ст.1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
Таким чином, дослідивши подані докази: свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження позивачки, довідки ЧКОБТІ, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав, правовстановлюючі договори та постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд дійшов висновку, що позивачка належним чином довела факт смерті спадкодавця, факт родинних відносин із ним, склад спадкового майна та наявність підстав для визнання за нею права власності на відповідну частину спадкового майна.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що необхідно визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, у порядку спадкування за законом, а саме: 34/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за АДРЕСА_1 , які складаються з квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою (три житлові кімнати) площею 44,4 кв.м., підвалу II площею 15,0 кв.м., входу в підвал, літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», гаражу літ. «Ж», вбиральні літ. «Е», криниці літ. «З», огорожі № 2, замощення І., що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнивши позовні вимоги.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.328, 1217, 1218, 1258, 1261, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно, у порядку спадкування за законом, а саме на: 34/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за АДРЕСА_1 , які складаються з квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 63,9 кв.м., житловою (три житлові кімнати) площею 44,4 кв.м., підвалу II площею 15,0 кв.м., входу в підвал, літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», гаражу літ. «Ж», вбиральні літ. «Е», криниці літ. «З», огорожі № 2, замощення І., що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.Г.Літвінова