Справа № 3/714/428/25
ЄУН : 714/987/25
"04" вересня 2025 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканця
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06 липня 2025 року ОСОБА_1 , у той день, о 11 год. 51 хв., на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, в с. Банчени Чернівецького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «Suzuki Liana», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Такі дії ОСОБА_1 отримали правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Буга А.В. в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про закриття провадження по адміністративній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилається на порушення поліцейськими процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зокрема відеофіксація події проводилася із переривами, бодікамера поліцейського деякий час була вимкнена у зв'язку із чим неможливо встановити усі обставини які відбувалися. Пори те, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 за перевищення швидкості, останні запропонували пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера, хоча жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього не було і про такі працівники поліції йому не повідомили, як і не відобразили це в протоколі.
Крім того, з матеріалів відеозапису чітко вбачається незгода ОСОБА_1 , після оголошення результатів тесту, з такими (результатами). Проте, незважаючи на наведене, працівниками поліції не роз'яснено останньому його права та наслідки відмови в проходженні тесту. Попри прохання останнього пройти освідування в закладі охорони здоров'я, працівники поліції проігнорували таке з різних на то причин. Прохання ОСОБА_1 щодо повторного проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера, також були залишенні працівниками поліції без належної оцінки. Крім того, перед початком огляду працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим порушено право на захист. За вказаних обставин, захисник просив закрити провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1. ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено у пункті 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з пунктом 7 розділу І вищевказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383000, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за обставин того, що останній 06 липня 2025 року о 11 год. 51 хв., в с. Банчени Чернівецького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «Suzuki Liana», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Із долученого до матеріалів справи та оглянутого в судовому засіданні відеозапису, водію ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився. За результатами такого огляду приладом «Драгер» було видано результат 0,36 проміле. При цьому, водій в ході спілкування з працівниками поліції не визнав факт вживання ним алкогольних напоїв, наполягав на необхідності проведення повторного огляду, щоб спростувати вказаний результат, в т.ч. проведення освідування у лікарні.
Водночас, поліцейський з огляду на те, що останній не був згідний з результатами огляду проведеного приладом «Драгер» не забезпечив
можливість проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України иніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. ч. 1, 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
За таких обставин, суд доходить висновку, що порушення поліцейським порядку фіксування процедури огляду водія на стан алкогольного сп'ягніння тягне за собою недійсність такого огляду проведеного відносно ОСОБА_1 . Тому, оскільки дії ОСОБА_1 щодо можливого вчинення ним адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, то провадження по даній адміністративній справі відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КпАП України, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя :