Справа № 713/2748/25
Провадження №2-н/713/270/25
про відмову у видачі судового наказу
05.09.25 м. Вижниця
Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернівецької філії, юридична адреса: 58005, м.Чернівці, вул. Винниченка, 9-а, код ЄДРПОУ стягувача 45304917, office.cv@grmu.com.ua, про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса АДРЕСА_1 , в сумі 2193,63 грн., -
02.09.2025 року заявник ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернівецької філії звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса АДРЕСА_1 , в сумі 2193,63 грн..
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим кодексом.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Загальні правила підсудності визначені у §3 глави 2 ЦПК України. При цьому, загальні правила підсудності охоплюють усі види територіальної підсудності, а не лише підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача, передбачену ст.27 ЦПК України.
Згідно ст.27 ч.1 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ст.30 ч.1 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, на переконання суду, заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинні подаватися за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються.
Дана справа підсудна суду за місцезнаходженням нерухомого майна (житлового будинку), а саме, Кіцманському районному суду Чернівецької області - за правилами виключної підсудності.
Крім того, як вбачається з аналізу норм Цивільного процесуального кодексу України, не передбачено направлення за підсудністю заяви про видачу судового наказу щодо боржника фізичної особи, а відповідно до ст.165 ч.1 п.9 ЦПК України суддя має відмовити у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що боржник ОСОБА_1 є споживачем природного газу, який надає ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Чернівецької філії, за адресою: 59021, с.Давидівка, вул.Кобилянська, 92/1, Чернівецького району Чернівецької області.
З відповіді №1732545 від 03.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що боржник зареєстрований та є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , тому дана заява не підсудна Вижницькому районному суду Чернівецької області, та на підставі п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 19, 27, 30, п. 9 ч.1 ст.165, 186, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, Суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернівецької філії, про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса АДРЕСА_1 , в сумі 2193,63 грн., - відмовити.
Копію ухвали направити до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернівецької філії.
Відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Іван КИБИЧ