Справа № 643/695/25
Провадження № 2/643/1981/25
04.09.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Мельникової І.Д.,
за участю секретаря Шалі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 50257,32 грн. та судові витрати.
Від ТОВ «Фінпром маркет» до суду надійшов позов який в подальшому був уточнений до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено Договір позики №75631732 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 15000 грн. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором. 21.12.2021 ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75631732, що укладений між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . У свою чергу 31.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75631732.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, заборгованість за договором становить 50257,32 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу 15000 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 35257,32 грн, тому позивач звертається до суду з позовом про стягнення цієї суми, а також судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що 21.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено Договір позики №75631732.
Згідно з п.п. 2.1. договору, сума (загальний розмір) позики становить 15000 грн. Відповідно до п.п. 2.2. договору, позика надається строком на 30 днів. Згідно з п.п. 2.3 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування позикою становить 1.99 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасно повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
21.12.2021 ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75631732, що укладений між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1
31.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75631732.
Доказами, що підтверджують перерахування коштів відповідачу є лист №24/12/24-57 від 24.12.2024 року, довідка №КД-000005336/ТНПП від 24.12.2024 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», виписка по рахунку ОСОБА_1 , надана АТ «Універсал Банк» за період з 21.07.2021 по 24.07.2021, згідно якої остання здійснювала певні операції включно до 24.07.2021.
У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у відповідача станом на день відступлення права вимоги, наявний борг на суму 50257,32 грн.
Згідно із ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Договір був вчинений в електронній формі, що відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн підлягає задоволенню.
Щодо нарахування процентів за користування позикою, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до п. 2.2 Договору позики строк позики складає 30 днів.
Водночас позивач не надав доказів продовження строку кредитування, в тому числі на умовах, визначених Правилами.
Крім того, суд зауважує, що визначення в договорі умови автоматичної пролонгації порушує приписи Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін (ст.12 зазначеного закону).
А відтак, нарахування відсотків (процентів за користування кредитом) поза строком кредитування є неправомірним.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів за користування кредитом, нарахована за період строку кредитування, становить 8955 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення решти суми нарахованих процентів необхідно відмовити.
Крім того представник ТОВ «Фінпром маркет» зазначив про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Нормою ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Оскільки позовні вимоги задоволено на 47,66%, тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 1668,1 грн., та судовий збір в розмірі 1138,53 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за Договором позики №75631732 від 21.07.2021 в розмірі 23955 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1138,53 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1668,1 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Мельникова