Провадження № 2/641/321/2025 Справа № 641/1343/24
01 вересня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/1343/24
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПрАТ Страхова компанія "Інтер-Поліс"
про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПрАТ Страхова компанія "Інтер-Поліс", в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 91212,41 грн., витрати на проведення звіту про оцінку майна у розмірі 2800 грн., та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 24.10.2023 року за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 96 в м. Харкові, сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Suzuki Vitara S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Suzuki Vitara S», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова 20 листопада 2023 року по справі № 641/7101/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Відповідно до Звіту № 33/2024 про оцінку автомобіля «Suzuki Vitara S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 24 жовтня 2023 року складає 196781,41 грн. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ Страхова компанія «Інтер-Поліс» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ПрАТ СК «Інтер-Поліс» сплачене ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 105569,00 грн., що підтверджується квитанцією про страхову виплату.
Також зазначає, що оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує виплачений ОСОБА_1 розмір страхового відшкодування, то із відповідача як винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 91 212,41 грн. та вартість звіту в розмірі 2800 грн.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу, понесені нею в зв'язку з пред'явленням цього позову.
Представником відповідача адвокатом Асояном А.А. до суду подано пояснення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що наданий позивачем звіт про оцінку автомобіля «Suzuki Vitara S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , суперечить реальним витратам на відновлювальні роботи, пов'язаним з пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що вказує на те, що даний звіт проведений необ'єктивно, та сума матеріальних збитків умисно завищена. Позивачем не повідомлено відповідача про місце та час проведення оцінки матеріальної шкоди, що позбавило його можливості переконатись у об'єктивності, неупередженості суб'єкта оціночної діяльності. Таким чином, позивач не аргументував та не надав доказів того, що фактичним розміром шкоди в цій ситуації становить матеріальні збитки в розмірі 91212,41 грн. Матеріали справи не містять доказів понесених позивачем витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу, доказів проведення ремонту, купівлі автозапчастин та відвідування сертифікованого СТО, що вказує на факт того, що реальний розмір понесених позивачем витрат не може бути визначений взагалі. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ СК "Інтер-Поліс", лімітом відшкодування визначено в розмірі 160000 грн. Позивач стверджує, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Suzuki Vitara S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу складає 118754,47 грн. Позивач та ПАТ СК "Інтер-Поліс" досягли двосторонньої згоди щодо розміру страхового відшкодування, в зв'язку з чим позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 105569 грн. Таким чином, позивач з власної ініціативи отримав 105569 грн. замість визначеної суми матеріальних збитків в розмірі 118754,47 грн.
Представником третьої особи ПрАТ СК "Інтер-Поліс" Гусєвим П.В. до суду подано пояснення, в яких він просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь третьої особи витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. Зазначає, що між позивачем та третьою особою було досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування з урахування коефіцієнту зносу автомобіля та сплачено кошти в розмірі 105569 грн. Відповідач як винна особа не вправі вимагати враховувати зношеність деталей, оскільки відшкодовує шкоду у розмірі реальних витрат, понесених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.03.2024 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 року призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 10.06.2025 року провадження у справі поновлено.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить розглядати справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Від його представника ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення судового засідання в зв'язку з перебування представника за межами м. Харкова і неможливістю безпосередньої його явки до приміщення суду. Вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки до неї не додано доказів поважності причин неприбуття представника у судове засідання.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в наданих поясненнях просив проводити розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Suzuki Vitara S, державний номер НОМЕР_4 .
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови суду 24.10.2023 року о 09-40 за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 96 в м. Харкові, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем «Suzuki Vitara S», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.10.1, 2.3 б Правил дорожнього руху.
Згідно зі звітом № 33/2024 про оцінку автомобіля Suzuki Vitara S, реєстраційний номер НОМЕР_4 , складеного 24.02.2024 року ФОП ОСОБА_5 встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Suzuki Vitara S, держномер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження станом на 24 жовтня 2023 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 118754,47 грн., в тому числі ПДВ на вартість складових. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Vitara S, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 24 жовтня 2023 року складає 196781,41 грн., в тому числі ПДВ на вартість складових.
За складання звіту № 33/2024 ОСОБА_1 було сплачено ФОП ОСОБА_5 2800 грн., що підтверджується квитанцією від 23.02.2024 року.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована ПрАТ СК "Інтер-Поліс", франшиза 0грн., ліміт страхового відшкодування 160000 грн., що підтверджується копією полісу № 215161100 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ОСОБА_1 погоджено з ПрАТ СК "Інтер-Поліс" суму страхового відшкодування в розмірі 105569 грн., що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 24.01.2024 року. Вказане страхове відшкодування у сумі 105569грн. виплачено позивачеві 29.01.2024 року, що підтверджується копією квитанції про зарахування.
Фактична вартість відновлювального ремонту належного ОСОБА_1 автомобіля Suzuki Vitara S, реєстраційний номер НОМЕР_4 , склала 160711,75 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 0000012638 від 20.12.2023 року, квитанцією від 20.12.2023 року, рахунком № ЗП00000518 від 14.11.2023 року, квитанцією від 16.11.2023 року, рахунком № ЗП00000517 від 14.11.2023 року, квитанцією від 16.11.2023 року, актом надання послуг № 106 від 01.11.2023 року, квитанціями від 13.11.2023 року, 20.11.2023 року, 16.11.2023 року, 06.11.2023 року, 15.11.2023 року, 21.11.2023 року, видатковою накладною № 164 від 13.11.2023 року, рахунком на оплату № 6125 від 06.11.2023 року.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинним на час виникнення спору, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
У спорах пов'язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За вимогами статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (частина перша статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Отже, страховик в межах договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовує саме шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну третіх осіб, а не вартість відновлювального ремонту такого майна.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У силу частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При цьому суд звертає увагу на те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір (частки) відшкодування (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц).
Суд зазначає, що постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.10.2023 року о 09-40 за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 96 в м. Харкові, за участі транспортних засобів Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , та Suzuki Vitara S, державний номерний знак НОМЕР_4 .
З огляду приписи ст. 82 ЦПК України в межах даної справи суд враховує, що шкода, завдана за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, заподіяна з вини відповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування розміру шкоди заподіяної внаслідок ДТП, позивачем надано звіт № 33/2024, складений 24.02.2024 року ФОП ОСОБА_5 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Vitara S, реєстраційний номер НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 24 жовтня 2023 року складає 196781,41 грн.
Заперечуючи щодо належності цього доказу з огляду на його недоліки (незазначення експертом про попередження про кримінальну відповідальність, неповідомлення ОСОБА_2 про дату огляду автомобіля), відповідачем заявлено клопотання про проведення товарознавчої експертизи. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 року призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу. Проте вказана експертиза не проведена в зв'язку з неоплатою відповідачем її вартості.
При цьому вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Vitara S, визначеного зі звітом № 33/2024, складеним 24.02.2024 року ФОП ОСОБА_5 , значно вища, ніж вартість фактичного ремонту автомобіля.
Виходячи з реальності розміру заподіяних збитків, суд приймає вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Vitara S на рівні його фактичного ремонту на суму 160711,75 грн.
Приймаючи до уваги доведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди ОСОБА_1 , виплати страховою компанією ПрАТ СК "Інтер-Поліс" страхового відшкодування у розмірі 105569 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача різниці між фактичним розміром завданої шкоди (вартістю відновлювального ремонту автомобіля) і сумою страхового відшкодування, що складає 55142,75 грн. (160711,75-105569=55142,75грн.), а також витрати на складення звіту про оцінку майна у розмірі 2800 грн.
Доводи відповідача про те, що вартість фактичного відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Vitara S покривається лімітом страхового відшкодування не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки страховою компанією по договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовується шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну третіх осіб, тобто вартість відновлювального ремонту такого майна за вирахуванням зносу.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 сплачено 1211,20 грн. судового збору згідно з квитанцією від 22.02.2024 року.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, то витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 60,46%, витрати зі сплати судового збору у розмірі 732,29 грн. (1211,20 грн.*60,46/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В обґрунтування розміру понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 21000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:
1. Договір про надання правової допомоги № 653 від 12.02.2024 року, укладений між адвокатом АО "Центр Захисту Права" та ОСОБА_1 ;
2. Додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 653 від 12.02.2024 року, підписану сторонами 12.02.2024 року;
3. Акт № 1 виконаних робіт від 04.03.2024 року, згідно якого АО "Центр Захисту Права" надало ОСОБА_1 наступні юридичні послуги: консультація клієнта щодо стягнення неотриманої шкоди із винної у ДТП особи, загальною вартістю 1000 грн.; підготовка позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної клієнту внаслідок ДТП, підготовка документів до позову, пошук судової практики, загальною вартістю 8000 грн.;
4. Акт № 2 виконаних робіт від 01.09.2025 року, згідно якого АО "Центр Захисту Права" надало ОСОБА_1 юридичні послуги, а саме представництво в судових засіданнях від 09.05.2024 року, 06.06.2024 року, 12.08.2024 року, на загальну суму 12000 грн.;
5. Квитанцію від 23.02.2024 року про сплату ОСОБА_1 9000 грн., та квитанцію від 04.03.2024 року про сплату ОСОБА_1 4000 грн. за надані юридичні послуги.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 12696,60 грн. (21000 грн.*60,46/100=12696,60грн.).
Згідно з ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
В обґрунтування розміру понесених третьою особою ПрАТ СК "Інтер-Поліс" витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:
1. Договір про надання правничої допомоги № 10/01/22-АП від 10.01.2022 року, укладений між ПрАТ СК "Інтер-Поліс" та АО "Інс.Лоу Груп";
2. Довіреність № 73 про уповноваження адвоката Гусєва П.В. представляти інтереси ПрАТ СК "Інтер-Поліс";
3. Додаткову угоду № 112 до договору про надання правничої допомоги № 10/01/22-АП від 10.01.2022 року, підписану сторонами 18.03.2024 року, згідно якої ПрАТ СК "Інтер-Поліс" зобов'язується оплатити адвокатському об'єднанню гонорар в розмірі 1000 грн.;
4. Платіжну інструкцію № 1812 від 20.03.2024 року про сплату ПрАТ СК "Інтер-Поліс" на рахунок АО "ІНС.ЛОУ ГРУП" грошових коштів в розмірі 1000 грн.
Приймаючи до уваги, що третя особа ПрАТ СК "Інтер-Поліс" підтримувала заявлені позовні вимоги, позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь третьої особи витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 604,60 грн. (1000 грн.*60,46/100=604,60грн.).
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПрАТ Страхова компанія "Інтер-Поліс" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 55142,75грн., витрати на складення звіту про оцінку майна у розмірі 2800грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 732,29грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 12696,60грн., а всього 71371грн.64 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ Страхова компанія "Інтер-Поліс" витрати на правничу допомогу у розмірі 604,60грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПрАТ Страхова компанія "Інтер-Поліс" (адреса місцезнаходження: вул. Володимирівська, 69, м. Київ, КОД 19350062).
Повне судове рішення складено 05.09.2025 року.
Суддя С.О.Ященко