Справа № 625/220/25
Провадження № 2-з/625/8/25
04.09.2025 року Коломацький районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Лосєва Д.К., за участю секретаря судового засідання - Калюжної Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Чернишової Оксани Юріївни про забезпечення позову у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування житловим будинком шляхом виселення,
В провадженні Коломацького районного суду Харківської області області на розгляді перебуває вищезазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в якому вона просить суд усунути перешкоди користування житловим будинком з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення відповідача.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи щодо забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам чинити перешкоди в доступі та проживанні ОСОБА_1 в житловому будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою заяву вона обґрунтовує тим, що вказаний житловий будинок на підставі рішення Коломацького районного суду Харківської області від 15.08.2012 по справі №2019/318/20132 належить позивачці ОСОБА_1 , реєстрація позивачки у вказаному будинку разом з донькою ОСОБА_3 та онукою ОСОБА_4 відбулася у 2016 році.
Відповідач ОСОБА_2 , так і залишився зареєстрованим у вказаному будинку до 09.05.2025 року. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 09.05.2025 року , де визначено датою скасування реєстраційної дії. Проте, незважаючи на вказане, відповідач продовжує мешкати у будинку, а прохання позивачки звільнити будинок та виїхати з нього так і залишилося незадоволеним.
Також зазначила, що ОСОБА_2 є батьком онуки позивачки ОСОБА_4 , 2012 року народження , мешкав спільно з донькою ОСОБА_3 до лютого 2022 року.
Після 24.02.2022 року позивачка разом з донькою та онукою виїхала на безпечну територію, а відповідач залишився мешкати в зазначеному будинку.
В подальшому позивачка дізналася, шо відповідач привів в будинок «нову співмешканку», і під час спілкування з позивачкою відмовився виїзжати з будинку АДРЕСА_1 та добровільно звільняти його для сім'ї позивачки, більше того, 14.05.2025 року позивачка, намагаючись зайти у власний будинок по АДРЕСА_1 не була допущена до будинку, і була вимушена піти проживати до своїх батьків.
Враховуючи вищевикладене просила суд задовольнити її заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 2 ст.149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача (заявника), які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову'розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до
незворотних наслідків.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Враховуючи характер спору, суд вважає, що заходи у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у доступі позивачу до об'єктів нерухомого майна є співрозмірними до позовних вимог.
Враховуючи розмір заявлених позивних вимог, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та розміром заявлених позивних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149-153,259-260,353-355 ЦПК України, -
Заяву представника позивача - адвоката Чернишової Оксани Юріївни про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам чинити перешкоди в доступі та проживанні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в житловому будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали направити до Валківського відділу Державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 04 вересня 2025 року.
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.К. Лосєв