Справа № 638/16967/25
Провадження № 2/638/7142/25
04 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сервісного центру «Ремонт техніки «In service» про розірвання договору та повернення коштів,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся з позовом до Сервісного центру «Ремонт техніки «In service» (далі - Відповідач), у якому просить розірвати договір між Позивачем та Відповідачем на ремонт належного Позивачеві ноутбуку Asus FX506L, стягнути грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. Також, просить стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження, встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Стаття 95 ЦПК України передбачає, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії.
Згідно з частиною четвертою статті 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
При оформленні копій документів слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020», затверджені наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144 (далі - Вимоги).
Відмітка про засвідчення копії документа, згідно з пунктом 5.26 Вимог, складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії або за допомогою ЕЦП.
У порушення зазначених вимог статті 175 ЦПК України, Позивач не зазначив у позовній заяві повне найменування Відповідача - юридичної особи, а саме її організаційно-правову форму, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Разом з цим, не зазначено відомостей щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Докази, на які Позивач долучив до позовної заяви, незасвідчені відповідно до правил Вимог.
Відповідно до при оформленні копій документів Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Всупереч зазначеному, Позивач направив до суду один примірник позовної заяви, що не відповідає вимогам При оформленні копій документів.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору, посилаючись на положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Велика Палата Верховного Суду України у своїй постанові від 07.04.2020 року по справі 743/534/16-ц визначила, що за пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у значенні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», шляхом визначення, яке право споживача порушено у відповідності до статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому, у позовній заяві Позивач зазначає, що відносини з Відповідачем мали дефектний характер. Тому, на правовідносини, що існували між Позивачем та Відповідачем не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 гривень.
Відповідно пунктів 1 та 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою застосовується ставка 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заяви містить вимоги про розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Враховуючи, що Позивач просить стягнути моральну шкоду у грошовій формі, то у позові заявлено три позовні вимоги: одна немайнового характеру та дві майнового характеру, у зв'язку з чим сума судового збору складає 3633,60 грн.
Позивач до позовної заяви не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн, що є невиконанням вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши Позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом зазначення у позовній заяві повного найменування Відповідача - юридичної особи, а саме її організаційно-правової форми, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, зазначення відомостей щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, долучення належним чином засвідчених копії додатків до позову, доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн, а також додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для сторони Відповідача.
Керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Повідомити Позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити Позивачу, що у випадку неусунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Малахова