04 вересня 2025 рокуселище Петрове Справа №: 941/893/25
Провадження № 1-кп/941/78/25
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
захисника - ОСОБА_11
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в с-щі Петрове кримінальне провадження №12024121060001917 відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -
В провадженні у Петрівського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №12024121060001917 відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави. Клопотання мотивовано тим, що 08.09.2025 року закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був обраний відносно обвинуваченогоОСОБА_4 , однак ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу не зменшилися і не зникли. Розглянути справу до закінчення строку дії запобіжного заходу не можливо. Крім того відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, захисник ОСОБА_5 вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_4 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Суд, заслухавши думку інших учасників процесу, які не заперечили щодо зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 або надання можливості внесення застави , встановив наступне.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід застосовується/продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Так, відносно обвинуваченого раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), поєднаних із проникненням у житло, вчинених організованою групою, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років.
До закінчення строку тримання під вартою судове провадження не може бути завершене, оскільки по даній справі не закрите підготовче судове засідання та не проведено судовий розгляд.
Вирішуючи клопотання захисника про застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, суд вважає, що перебування обвинуваченого не в умовах ізоляції від суспільства, враховуючи встановлення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке в силу ст.12 КК України, віднесено до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 187 КК України), який усвідомивши тяжкість покарання, яке йому загрожує, та вільно пересуваючись по території України, зможе почати переховуватись від суду, а також будучи обізнаним про місце проживання потерпілих, свідків, може впливати на них з метою уникнення відповідальності, та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також відсутність належних доказів з боку сторони захисту про соціальну стабільність ОСОБА_4 , оскільки житло, де він може перебувати під домашнім арештом, йому не належить, і відсутня згода власника на це, не свідчить про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Крім того, інший м'якіший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження в суді.
У зв'язку з чим, суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та уникненню встановлених ризиків п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, існує необхідність у продовженні строку застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою строком до 08.09.2025 включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .
Тобто, згідно з вказаними положеннями кримінального процесуального закону, суд наділений дискреційними повноваженнями в аспекті визначення застави, а відтак має можливість самостійно визначати доцільність застосування положень ч.4 ст.183 КПК України у кожному конкретному випадку.
Враховуючи, що матеріали провадження не містять об'єктивних даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали б перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, крім того останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, який вчинений із застосування насильства до потерпілих, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити протидію кримінальному провадженню у формі ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1ст.177 КПК України, суд не визначає розмір застави.
За вказаних обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 04.09.2025 року 15 години 30 хвилин до 02.11.2025 року 15 години 30 хвилин включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику та прокурору для відома, направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її проголошення.
Суддя Петрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1