Справа № 404/5554/24
Номер провадження 2/404/1529/24
13 серпня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Суркової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кропивницькому, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , по якій просила стягнути з відповідача на її користь 4428,31 грн. інфляційних витрат, 957,45 грн. - 3% річних, 10914,14 грн. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього 16299,90 грн. та судові витрати по справі.
25.04.2025 року позивач подала заяву про зменшення позовних вимог та просила стягнути з відповідача на її користь 5 463.21 грн. інфляційних витрат, 1123.03 грн. - 3% річних, а всього 6 586.24 грн. та судові витрати по справі, пославшись на те, що 07.11.2024 року з відповідача повністю стягнуто матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 10 631,82 грн.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що у зв'язку з умисним та тривалим не виконанням відповідачем рішення суду є необхідність у стягненні з ОСОБА_2 пені, інфляційних витрат та 3% річних.
24 червня 2024 року ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, представник позивача надала заяву, якою позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явилась, повідомлялась, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалась.
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зі згоди сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє, із наступних підстав.
У п.п. 1, 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що у травні 2014 року ОСОБА_2 було вчинено злочин середнього ступеню тяжкості, який викликав тривалий розлад здоров'я позивачки. Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.10.2014 року відповідачку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10631,82 грн. матеріальної шкоди завданої злочином. Вказане рішення набрало законної сили 10.04.2017 року.
На виконанні у Фортечному відділі державної виконавчої служби м. Кропивницького та приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Городецької Ю.С. перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 404/5518/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 10 631,82 грн. матеріальної шкоди завданої злочином.
Інформацією від 22.04.2025 року № 6819, наданою приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Городецькою Ю.С., встановлено, що виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа від 13.06.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 631,82 грн. матеріальної шкоди завданої злочином завершене на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням(кошти перераховані платіжною інструкцією № 3375 від 07.11.2024 року/а.с.49/.
Частина 5 статті 11 ЦК України передбачає можливість виникнення грошового зобов'язання на підставі судового рішення. Тобто на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання, а в межах даної справи розглядаються лише наслідки невиконання такого зобов'язання, встановлені ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Отже, завдання шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або не грошовим.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Отже нарахування пені, інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.
Так, предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з 01травня 2021 року по 06 листопада 2024 року за невиконання грошового зобов'язання, підтвердженого рішенням суду.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Згідно наданих розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 1123.03 грн., яка рахується наступним чином: за період з 01 травня 2021 року по 31 грудня 2023 року(10 631,82 х 3% х 975:365:100) =852,00 грн.; за період з 01 січня 2024 року по 06 листопада 2024 року (10 631,82х3%х311:365:100) =310,00 грн. Що в сумі дорівнює 1123,03 грн.
Сума інфляційних витрат вираховується за формулою: 1,51384602(сукупний індекс інфляції) х 10 632 грн.(сума боргу) - 10 632 грн. та становить 5463,21 грн.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, давши їм належну оцінку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та принципом диспозитивності цивільного судочинства щодо розгляду справи у межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Як передбачено ч.1,2,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як передбачено ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 роз'яснив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Суд зазначає, що у матеріалах справи наявні наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 30/04 від 30.04.2024 року; Додаткова угода № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 30/04 від 30.04.2024 року; квитанція до прибуткового касового ордеру № 6; ордер серії ВА № 1076550 на надання правничої (правової) допомоги/а.с.17-20/, які підтверджують правомірність стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00грн. витрат на правову/ правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 123,03 грн. - 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, 5 463,21 грн. - інфляційних втрат, всього 6 586,24 грн., а також 1 211,20 грн. судового збору та 6 000,00 грн. витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 15.08.2025 року.
Суддя
Фортечного районного суду
міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО