Справа №725/5522/25
Провадження № 2/345/1917/2025
04.09.2025 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кардаш О.І.
секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом,
Представник позивача адвокат Головко О. звернулася в інтересах ОСОБА_1 до суду із зазначеним позовом. Вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У власності Спадкодавиці перебували: будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0884 га, кадастровий номер 2622886901:01:007:0007, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1247 га, кадастровий номер 2622886901:01:014:0007, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1560 га, кадастровий номер 2622886901:01:013:0001, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1094 га, кадастровий номер 2622886901:01:011:0017, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1121 га, кадастровий номер 2622886901:01:011:0005, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1870 га, кадастровий номер 2622886901:01:011:0006, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області. Зазначене майно спадкодавця набула у власність внаслідок спадкування на підставі Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2010 року.
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Мойси О.В. з приводу оформлення спадкових прав на вищевказане спадкове майно. Однак, як вбачається із постанови нотаріуса від 19.05.2025 року за №30 - видати Позивачу свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки нотаріус не може переконатися, що особи, які зареєстровані з померлою ОСОБА_3 на день її смерті за однією адресою, постійно не проживали разом із спадкодавцем та входять в коло її спадкоємців передбачених чинним законодавством України.
В той же час Позивач вважає, що вона являється єдиним спадкоємцем після смерті Спадкодавиці, оскільки за життя спадкодавця заповіту не складала, то Позивач є спадкоємицею першої черги за законом, оскільки є донькою покійної. Крім Позивачки спадкоємцями першої черги є ще одна донька покійної ОСОБА_2 . На момент смерті покійна ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебувала, а з батьком сторін по справі шлюб було розірвано ще 24 липня 2000 року.
Оформити свої спадкові права Позивачка ОСОБА_1 не має можливості, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею була зареєстрована, проте не проживала донька ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради від 01.05.2025 року.
Тому сааме позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги в порядку спадкування за законом, оскільки постійно проживала з покійною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня її смерті.
В зв'язку з цим позивач змушена звернутись із позовом до суду про визнання права власності на спадкове майна за законом , оскільки іншого способу захистити своє право на спадщину не має .
Представник позивача адвокат Головко О.С. в підготовче судове засідання надала заяву про слухання справи у їхній з позивачем відсутності, просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.(а.с.45).
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій просить суд розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує (а.с.44).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с. 8), яка являвся сторонам матір'ю (а.с. 7, 27).
За життя ОСОБА_3 на підставі Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2010 року належало наступне майно: будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0884 га, кадастровий номер 2622886901:01:007:0007, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1247 га, кадастровий номер 2622886901:01:014:0007, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1560 га, кадастровий номер 2622886901:01:013:0001, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1094 га, кадастровий номер 2622886901:01:011:0017, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1121 га, кадастровий номер 2622886901:01:011:0005, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області; земельна ділянка площею 0,1870 га, кадастровий номер 2622886901:01:011:0006, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської сільської ради, Калуського району Івано-Франківської області (а.с.9-10).
Так, як за життя ОСОБА_3 заповіту на майно не складала, то донька ОСОБА_1 , як спадкоємець 1-ї черги за законом згідно ст.1261 ЦК України, проживаючи разом із спадкодавцем на час її смерті, що встановлено довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради від 01.05.2025 року довідка № 99781996 від 01.05.2025 року, прийняла спадщину спадкодавця, як це гласить ст.1268 ЦК України вцілому (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_1 позивач, яка є спадкоємцем за законом першої черги спадкування відповідно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва на спадкове майно, однак, нотаріусом надано постанову, якою відмовлено у вчиненні нотаріальних дій позивачу у зв'язку з тим, що оскільки нотаріус не може переконатися, що особи, які зареєстровані з померлою ОСОБА_3 на день її смерті за однією адресою, постійно не проживали разом із спадкодавцем та входять в коло її спадкоємців передбачених чинним законодавством України (а.с.12-13).
При цьому, довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради від 01.05.2025 року за № 99781996 від 01.05.2025 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 , на час смерті останньої по АДРЕСА_2 (а.с.11).
Тому, позивач, в силу ст. 1268 ЦК України являється такою, що прийняла спадщину після смерті Спадкодавиці, складом якої є вищезазначене майно.
В той же час відповідачка ОСОБА_2 являється такою, що спадщину не прийняла, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 1268 та 1269 ЦК України вона заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті Спадкодавиці - не подавала, а також - не проживала постійно із Спадкодавицею на час відкриття спадщини.
Обставина, що ОСОБА_2 проживала на час смерті ОСОБА_3 в одному житлі не знайшли свого підтвердження, так як матеріали справи містять Акт № 529, затверджений директором ТОВ «Єврокомунбуд» 19 травня 2025 року, згідно якого ОСОБА_2 з 2017 року за місцем реєстрації не проживає (а.с.14).
Вказані вище обставини підтверджують той факт, що ОСОБА_2 вчасно спадщину не прийняла, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини, та на момент смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею не проживала, а тому не набула права на спадкове майно.
Відповідно до ст.1216 ЦК України: спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно статті 1218 ЦК України: до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначеніу статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз'яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Даною статтею унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собіне є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації.
Вказана правова позиція узгоджується і з постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц, а також аналогічна позиція сформульована в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 464/566/19.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи те, що сторони по справі є доньками спадкодавиці, то ОСОБА_1 , в силу ст. 1268 ЦК України являється такою, що прийняла спадщину після смерті матері , про що свідчить довідка про реєстрацію та спільне проживання, де встановлено факт постійного проживання Позивача із Садкодавицею на час смерті останньої по АДРЕСА_2 .
При цьому, відповідач ОСОБА_2 , хоча незважаючи на реєстрацію із Спадкодавицею на час смерті право на спадкування не набула, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 1268 та 1269 ЦК України вона заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті Спадкодавиці не подавала, а також не проживала постійно із Спадкодавицею на час відкриття спадщини, про що свідчить Акт № 529, затверджений директором ТОВ «Єврокомунбуд» 19 травня 2025 року, згідно якого ОСОБА_2 з 2017 року за місцем реєстрації не проживає.
Відповідачка на спадкове майно не претендує, про що свідчить подана нею до суду заява.
Тобто зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного,ст.ст.1223,1258,1261,1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 2622886901:01:007:0007 площею 0,0884 га, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:
земельну ділянку кадастровий номер 2622886901:01:011:0005 площею 0,1121 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської с.р., Калуського району, Івано-Франківської області;
земельну ділянку кадастровий номер 2622886901:01:011:0006 площею 0,1870 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської с.р., Калуського району, Івано-Франківської області;
земельну ділянку кадастровий номер 2622886901:01:011:0017 площею 0,1094га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської с.р., Калуського району, Івано-Франківської області;
земельну ділянку кадастровий номер 2622886901:01:013:0001 площею 0,1560 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської с.р., Калуського району, Івано-Франківської області;
земельну ділянку кадастровий номер 2622886901:01:014:0007 площею 0,1247 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сівка-Калуська, Сівко-Калуської с.р., Калуського району, Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: