Справа № 344/15188/25
Провадження № 2-з/344/11/25
04 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Кантор Анни Олегівни про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
Адвокат Кантор А.О., як представник ОСОБА_1 , звернулася в суд із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , шляхом витребування у ОКП "Івано-Франківське Обласне Бюро Технічної Інвентаризації" належним чином засвідченої копії інвентаризаційної справи, домоволодіння за номером АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), якою було проведено державну реєстрацію реконструкції будинковолодіння та усіх наявних архівних документів щодо формування та державної реєстрації реконструкції вказаного будинковолодіння.
В обґрунтування заяви зазначено, що заявник, ОСОБА_3 , має намір звернутись до суду за захистом свого порушеного права, зокрема, 26 серпня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, зареєстрований в реєстрі за №399-Д, відповідно до якого: ОСОБА_4 передає безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку розташовану на території АДРЕСА_2 розміром 0,0352 га та розташовані на ній 61/100 ідеальних часток домоволодіння за номером АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 приймає цей дарунок від дарувателя.
Ціле домоволодіння, 61/100 частина якого дарується за цим договором, складаються з: цегляного житлового будинку, зазначеного в плані літерою «А», загальною площею 110,4 кв.м, житловою площею 46,3 кв.м, літня кухня, зазначена в плані літерою «Б», площею 43,0 кв.м, сарай, зазначений літерою «В», площею 21,3 кв.м, вбиральня, зазначена літерою «Г», вбиральня - літера «Д», колодязь, зазначений №1, огорожа - зазначена №2, №3, колодязь - зазначений №4. 61/100 частин домоволодіння АДРЕСА_3 , належить дарувателю на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 20.06.1984 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ 21.06.1984 року в реєстрову книгу №25 за реєстровим №3500. Земельна ділянка, розміром 0,0352 га, належить дарувателю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ №008421, виданого 29.08.2002р. Івано-Франківським міськвиконкомом, на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської Ради від 21.05.2002р. за №182 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9096. Іншим співласником будинковолодіння є ОСОБА_2 , яка є власником 39/100 частин домоволодіння, на підставі Договору дарування частини домоволодіння від 23 листопада 2004 року.
В 2025 році ОСОБА_5 , з слів ОСОБА_2 стало відомо, що нею ще в 2005-2006 роках проведено державну реєстрацію реконструкції домоволодіння, її частку виділено з спільної часткової власності, внаслідок чого вона є єдиним власником новоствореного майна за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок реконструкції.
09.06.2025 року адвокатом Кантор Анною Олегівною на електронну адресу ОКП «Івано-Франківське Обласне Бюро Технічної Інвентаризації» та 29 липня 2025 року на електронну адресу Державного архіву Івано-Франківської області направлено адвокатські запити з проханням надати належним чином засвідчену копію заяви згоди виданої ОСОБА_1 , як співвласником будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Однак запитувану інформацію не отримано. ОСОБА_2 не могла надати органу державної реєстрації документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, оскільки з 06.08.2005 року єдиним власником земельної ділянки розміром 0,0352 га на якій розміщено будинковолодіння є ОСОБА_1 . ОСОБА_1 ніколи не надавав згоди іншому співвласнику ОСОБА_2 на проведення та державну реєстрації реконструкції об'єкта нерухомого майна, що перебував в спільній частковій власності.
Для підтвердження незаконності державної реєстрації реконструкції на нерухомий об'єкт за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , а також з метою встановлення факту реєстрації (обліку) об'єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 органами місцевого самоврядування необхідно отримати документи, які згідно з законодавством, яке діяло на момент реєстрації права власності, були підставою для видачі свідоцтва про право власності, в результаті реєстрації реконструкції, зокрема - документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, згоди іншого співвласника будинковолодіння на проведення та державну реєстрацію реконструкції, рішення органів місцевого самоврядування, дані з технічної інвентаризації, первинні облікові документи.
З метою захисту свого порушеного права ОСОБА_1 планує звернутись до суду з позовом про скасування державної реєстрації реконструкції буднковолодіння, скасування права власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна зареєстрований внаслідок реконструкції.
Відповідно до ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
У судове засідання представник заявника не прибув. У заяві просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 118 ЦПК України, неявка заявника у судове засідання не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного переконання.
Зважаючи, що заявник в судове засідання не з'явився, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись із заявою про забезпечення доказів та доданими до неї документами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази; будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим; способами забезпечення судом доказів є витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Частиною 3 статті 116 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом".
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 року у справі №9901/608/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18.
Докази необхідні для доказування наступних обставин: незаконна реєстрації проведеної реконструкції в 2006 році ОСОБА_2 без згоди співвласника ОСОБА_1 та без документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
Необхідність забезпечення наведених доказів полягає в тому, що заявник має намір звернутись до суду з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки державну реєстрацію реконструкції в 2005-2006 роках, яку здійснила ОСОБА_2 було проведено незаконно, без згоди іншого співвласника, за відсутності у власності ОСОБА_2 земельної ділянки, що за змістом закону є обов'язковим, а відтак заявник не може виконати вимоги процесуального закону, які ставляться до позовної заяви, зокрема в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та, крім того, оскільки заявнику не відомі реєстраційні дані об'єкта нерухомого майна, який був створений в наслідок реконструкції, не відомий номер рішення про реєстрацію права власності, яку заявник оскаржує, а також те, що інша сторона, ОСОБА_2 не бажає досудового врегулювання спору, засіб доказування може бути втрачений або збирання, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим після подання позову до суду.
Не застосування такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду
Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Витребувати у ОКП "Івано-Франківське Обласне Бюро Технічної Інвентаризації":
належним чином засвідчену копію інвентаризаційної справи, домоволодіння за номером АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), якою було проведено державну реєстрацію реконструкції будинковолодіння.
усі наявні архівні документи щодо формування та державної реєстрації реконструкції ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, відповідно до ч. 11 ст. 118 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабій О.М.