Справа № 197/906/25
Провадження № 1-кп/197/66/25
05 вересня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисниці - адвокатки ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Широке, Широківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, розлученого, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх осіб, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
відповідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними Указами Президента України) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 та продовжено до теперішнього часу. 22 травня 2025 року близько 18:30, ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту “Дачі», яка розташована на території Широківської ОТГ між житловим масивом Інгулець та селищем Широке, помітив на лавочці залишений мобільний телефон марки “Samsung», моделі А14, темно-синього кольору, з ємністю пам'яті 64 ГБ, вартістю 5026,50 грн, з SIM-картою мобільного оператора “Київстар» (номер НОМЕР_1 ), вартістю 199 грн. Розуміючи, що власника телефону поруч не має, ОСОБА_4 , не маючи на той момент прямого умислу на викрадення чужого майна, взяв мобільний телефон із лавки та залишив місце, зберігаючи при собі вказане майно. Цього ж дня, близько 19:30 годин, потерпілий ОСОБА_6 зателефонував на свій абонентський номер з телефону свого знайомого ОСОБА_7 та попросив ОСОБА_4 , який в цей час вже перебував на вул. Покровська в с-щі Широке, Криворізького району, повернути мобільний пристрій, на що останній погодився. Однак, після розмови з потерпілим, маючи реальну можливість повернути знайдене майно, а саме мобільний телефон, у останнього виник кримінально-протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану обернув мобільний телефон на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 5225,50 гривень
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та наполягав на затвердженні укладеної ним із прокурором угоди про визнання винуватості.
Прокурор, захисник, у підготовчому судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості, не вбачаючи підстав для відмови у її затвердженні.
Судом встановлено, що 28.08.2025 під час досудового слідства між начальником Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041610000265 від 02.07.2025, за наявності письмової згоди потерпілої на укладення угоди, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисниці - адвокатки ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення; сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання, передбачено санкцією ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а також наслідки її невиконання.
Враховуючи ту обставину, що під час досудового слідства між обвинуваченим, за письмовою згодою потерпілого, та прокурором за участю захисника була укладена угода про визнання винуватості, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом, кримінальне провадження розглядалося судом відповідно до положень ч. 2 ст. 473 та ч. 4 ст. 474 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Розглядаючи зазначену угоду про визнання винуватості судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. Потерпілий у цьому кримінальному провадженні надав письмову згоду на укладення прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_4 , майнову шкоду було відшкодовано повністю шляхом повернення майна.
Під час підготовчого судового засідання судом з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_4 , що він повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження та невиконання угоди; характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнає себе винуватим; вид та міру покарання, яке буде призначене йому у разі затвердження угоди судом, і на яке він погодився.
Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами цієї угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, оскільки: її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб; правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення; обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтвердив можливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов'язань.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Витрати на залучення експерта відсутні. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 314, 368, 370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 серпня 2025 року між начальником Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисниці - адвокаткм ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази та документи:
товарний чек № 9 від 13.02.2025 на придбання мобільного телефону “Samsung» А 14 та оптичний диск "DVD-R" - залишити при матеріалах справи;
мобільний телефон "Samsung" А14 - вважати повернутим ОСОБА_6 , який є власником, згідно збережної розписки від 10 липня 2025 року.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів із моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1