Справа № 216/7896/24
провадження 2/216/989/25
іменем України
28 серпня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Радочин Д.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу -,
У провадженні судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В.. перебувала справа № 216/7896/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу до провадження, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 27 грудня 2024 року визначено головуючу суддю у справі: Цимбалістенко О.В. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало Рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року справу прийнято до провадження.
Разом з позовною заявою від 08 листопада 2024 року від позивача надійшло клопотання про виклик та допит свідків.
Крім цього 03 січня 2025 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява від представника позивача.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явився про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, позивач та відповідачі надали до суду заяви про проведення підготовчого судового засідання 28 серпня 2025 року за їх відсутності. Просили розглянути не вирішені клопотання. Інші учасники справи будучи належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи в підготовче засідання не з'явились.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе вирішити клопотання позивача про виклик свідків та прийняття уточненої позовної заяви. Дослідивши матеріали справи ,суд приходить до наступного висновку.
Щодо прийняття уточненої позовної заяви
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Виходячи з наведеного, визначення предмета та підстав позову є правом позивача.
У зв'язку з чим суд вважає за можливе прийняти уточнену позовну заяву.
Розглядаючи заяву про виклик свідків суд приходить до наступних висновків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків. (ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України) Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ст. 69 ЦПК України)
У відповідності до ч. 1 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У зв'язку з наведеними обставинами, суд вважає за необхідне вимоги представника позивача про виклик свідків задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13-15 ЦПК України та виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст. ст. 49, 69,76,91, 247 ЦПК України Суд,-
1. Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 03 січня 2025 року.
2. Підготовче засідання відкласти на 28 жовтня 2025 року о 15 год. 00 хв. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, буд. 12).
3.Визначити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на уточнену позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на уточнену позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно частини 4 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України).
4.Роз'яснити відповідачам, що у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов (ч. 1 ст. 193 ЦПК України).
5.Встановити позивачу з дня отримання відзиву п'ятнадцятиденний строк для подання відповіді на відзив, який має відповідати вимогам частин 3-5 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.
6.Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які мають відповідати вимогам частин 3-5 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
7.Встановити третій особі строк протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали для надання пояснень щодо уточненого позову в порядку ст. 192 ЦПК України з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. Одночасно надіслати позивачу та відповідачу копії пояснень та доданих до них документів. Докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.
8. Клопотання представника позивача адвоката Козіної Н.В. про виклик свідків задовольнити.
Викликати та допитати у якості свідків наступних осіб:
- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
9.Звернути увагу сторін на положення ст. ст. 81, 83, 84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
10. Попередити сторін, що відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
11. Роз'яснити сторонам, що копії письмових та електронних доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ст. ст. 95, 100 ЦПК України.
12. Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
13. Сторони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Повний текст ухвали складено та виготовлено 28 серпня 2025 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО