Справа № 215/4570/25
2/215/2254/25
04 вересня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Данилевського М.А.,
за участю секретаря судового засідання - Уварової Л.І.,
розглянувши у відритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
03 червня 2025 рокуадвокат Зеркін А.С., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 161 000,00 грн та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1600, 00 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що 25.02.2023 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто домовленості, у відповідності до якої позивач передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 161 000,00 грн., які відповідач зобов'язувалася повернути до квітня 2025. На підтвердження отримання коштів відповідачем була надана розписка, підписана останнім.
Проте, станом на час звернення до суду з відповідним позовом вищевказану суму заборгованості відповідачем повернуто не було, що змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення коштів у розмірі 161 000,00грн.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи 16.07.2025 на 11-30 год. в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників процесу.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, надав суду оригінал розписки про отримання коштів відповідачем.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно поштового повідомлення, а також за допомогою оголошення про виклик відповідача, яке було опубліковано на сайті Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не надав.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.02.2023 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто домовленості, у відповідності до якої позивач передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 161 000,00 грн., які відповідач зобов'язувалася повернути до квітня 2025. На підтвердження отримання коштів відповідачем була надана розписка, підписана останнім.
Зі змісту вказаного документу боргової розписки, вбачається наявність між сторонами боргових зобов'язань та вбачається факт передачі відповідної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Позичальник відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку суму боргу не повернув.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригінала боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст.. 1046 ЦК України
Частина 2 ст. 1047 ЦК України передбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.
Крім того, за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором ч. 1 ст. 1049 ЦК України.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем ОСОБА_2 жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подано.
Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що боргова розписка від 25.02.2023 року підтверджує факт отримання коштів ОСОБА_2 та виникнення у нього обов'язку в їх поверненні, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 161 000,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600,00 грн., який сплачений позивачем при зверненні до суду.
Судом не вирішується питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 133,141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 борг за борговою розпискою від 25.02.2023 в сумі 161 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 600,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено та підписано 04 вересня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: