ЄУН 193/1281/25
Провадження 1-кс/193/198/25
іменем України
04 вересня 2025 року сел. Софіївка
Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СВ відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_3 , яка здійснює повноваження у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041580000244 від 03.09.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна,
04.09.2025 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області звернулась ст. слідчий СВ ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області капітан поліції ОСОБА_3 із клопотанням, погодженим з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що 02.09.2025 приблизно о 21:00 год., ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, у званні «старший солдат», перебуваючи біля металевого кіоску по АДРЕСА_1 , під час сварки на ґрунті побутового пияцтва, умисно наніс чисельні удари ножем в область грудної клітини та тулуба ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: множинних колото-різаних ран тулуба, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з пошкодженням лівої легені, перикард, гемопневмоторакс ліворуч, колото-різана рана передньої черевної стінки, яка проникає у черевну порожнину, різана рана лівої кісті верхньої третини лівого стегна, травматичний шок 2-3 ступеню.
За цим фактом було розпочато кримінальне провадження, внесене 03.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041580000244 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказує, що при виїзді СОГ ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області 02.09.2025 на місце події, в період часу з 21:56 год по 23:50 год був проведений огляд місця злочину - території автомобільної дороги, розташованої по вул Незалежності, 51 в с-щі Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, під час якого було виявлено та вилучено:
- кухоний ніж з дерев'яною рукояткою зі слідами РБК, запаковано до картонної коробки, скріплено биркою з підписами понятих;
- дві скляні пляшки ємністю 0,7 л з написом «GREEN DAY», запаковані окремо до картонних коробок, що скріплені бирками з підписами понятих;
- пачку цигарок «CAMELL» зі слідами РБК, запаковано до паперового конверту НПУ, скріплено биркою №NPP0085266;
- фрагмент гілки з куща зі слідами РБК, запаковано до паперового конверту НПУ, скріплено биркою №NPP0085264;
- змиви РБК з асфальтного покриття на 2 марлевих серветках, запаковано до паперового конверту НПУ, скріплено биркою №NPP0085263.
Враховуючи те, що вищевказані вилучені речі зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою схоронності, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідча вважає за необхідне накласти арешт на це майно.
Слідча у судове засідання не з'явилась, натомість направила до суду письмову заяву про розгляд свого клопотання про арешт майна без її участі, подане клопотання підтримала і просила його задовольнити.
Фактичний володілець частини цього майна ОСОБА_5 , на який планується накласти арешт, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, проте у судове засідання не з'явився (затриманий з підозрою у вчиненні вказаного злочину у порядку ст. 208 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, неприбуття слідчого, власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041580000244, протокол огляду місця події, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочинів, вказують на встановлення слідчим події, що має ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК Українию
Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, вилучені в ході проведення огляду місця події території автомобільної дороги, розташованої за адресою: вул Незалежності, 51 в с-щі Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області: кухоний ніж з дерев'яною рукояткою зі слідами РБК; дві скляні пляшки ємністю 0,7 л з написом «GREEN DAY»; пачку цигарок «CAMELL» зі слідами РБК; фрагмент гілки з куща зі слідами РБК та змиви РБК з асфальтного покриття на 2 марлевих серветках дійсно можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин скоєння кримінального правопорушення.
Всі вищеперелічені речі, постановою слідчого від 03.09.2025 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт цього майна 03.09.2025, тобто з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст.171 КПК України.
Відповідно до положень ст.172 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріями зазначеними в ч. 2 ст.167 КПК України, а саме: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, на який слідчий посилається для обґрунтування свого клопотання, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що вилучений ніж з дерев'яною рукояткою зі слідами РБК відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки цей ніж належить підозрюваному ОСОБА_5 , може бути як знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так і зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Між тим, суд звертає увагу, що інші речові длокази: дві скляні пляшки ємністю 0,7 л з написом «GREEN DAY»; пачку цигарок «CAMELL» зі слідами РБК; фрагмент гілки з куща зі слідами РБК та змиви РБК з асфальтного покриття на 2 марлевих серветках не мають ознак майна в розумінні КПК України, вони є матеріальними об'єктами, які були створені безпосередньо у результаті проведення слідчої дії - огляду місця події, та зберігаються стороною обвинувачення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, як речові докази з метою їх подальшого експертного дослідження. Зазначені вище змиви та сліди папілярних ліній не належать жодній фізичній чи юридичній особі, яка, в разі не накладення на них арешту, може заявити про свої права на цю річ.
В разі дотримання вимог процесуального закону щодо порядку вилучення та визнання речовим доказом така річ може зберігатися та використовуватися стороною обвинувачення, як речовий доказ без накладення арешту.
Також, у поданому клопотанні слідчим не було обґрунтовано і наданими матеріалами не доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих змивів та слідів папілярних ліній, які вже й так перебувають у володінні органу досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення клопотання та накладення арешту лише на ніж, а в частині накладення арешту на речі, які не мають власника та містять на собі сліди РБК, слід відмовити.
Керуючись ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ВП № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_7 , про арешт майна, - задовольнити частково.
У рамках кримінального провадження № 12025041580000244 від 03.09.2025 накласти арешт з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування на кухоний ніж з дерев'яною рукояткою зі слідами РБК, що запакований до картонної коробки та скріплений биркою з підписами понятих, що вилучений 02.09.2025 під час проведення огляду місця події.
В задоволенні іншої частини вимог клопотання про арешт майна, - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1