Справа № 187/1299/25
2/0187/510/25
"05" вересня 2025 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, -
12.08.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона є матір'ю неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між нею та ОСОБА_2 не укладався. Дитина постійно проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини не бере участі у її вихованні та матеріально не підтримує. Усі витрати на утримання дитини позивачка несе самостійно. З урахуванням віку дитини, витрат на харчування, одяг, лікування, навчання, просить встановити щомісячну грошову допомогу на рівні 4000,00 грн. щомісяця, починаючи з моменту подання позову.
Ухвалою від 14.08.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї, поштове відправлення отримано 20.08.2025. Відповідач відзив на позов не подав.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що від спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач є його батьком, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.07.2024.
Згідно довідки Петриківської селищної ради № 391 від 18.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наразі дитина проживає разом з матір'ю і перебуває на її утриманні, про що відповідач будь-яких заперечень із цього приводу до суду не подавав.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 12.08.2025.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, згідно положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Зміст позовних вимог свідчать про те, що син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на утриманні позивачки, тоді як відповідач матеріально не підтримує сина.
При визначенні величини аліментного платежу суд має враховувати матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України згідно якої обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Оскільки відповідач відзив на позов не подав, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.
Частиною 2 ст.184 СК України, визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Оскільки, спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі на підставі ч. 2 ст. 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст.184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 4000,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, то такий збір, у розмірі 1211 грн. 20 коп., підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст. 180-184 Сімейного кодексу України, ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя В.О.Говоруха