вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1262/25
381/2064/25
01 вересня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
встановив:
В квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на утримання двох неповнолітніх дітей з 1/3 до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2008 році сторони зареєстрували шлюб, від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду від 2022 року шлюб між сторонами було розірвано. Судовим наказом Фастівського міськрайонного суду від 2023 року з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу). Незважаючи на те, що позивач в добровільному порядку постійно надавав кошти на утримання дітей, відповідач подала до виконавчої служби на примусове стягнення по даному судовому наказу. З моменту ухвалення зазначеного судового наказу в позивача погіршився стан здоров'я, він отримав інвалідність 2 групи, змінився сімейний стан та погіршився матеріальний стан. Так, з початку повномасштабної військової агресії росії проти України, позивач здійснював захист Батьківщини, був військовослужбовцем, призваним по мобілізації, виконував бойові завдання в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі Донецької області. Однак, на даний час, у зв'язку з отриманням поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту ОСОБА_5 , позивач потребує дорого вартісного лікування, отримав інвалідність 2 групи безтерміново, тому позбавлений можливості сплачувати аліменти в розмірі, визначеному в оскаржуваному судовому наказі. Позивач тривалий час проходив посилене лікування в різних лікарських установах, проходив ВЛК, був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я та потребує продовження посиленого вартісного лікування. Після звільнення з лав ЗСУ, позивач отримує лише пенсію, тому його доходів не вистачає на повноцінне існування його сім'ї, для оплати житла, харчування, одягу та лікування, а також, йому необхідно постійно витрачати кошти на лікування. Отже, в зв'язку зі зміною обставин наявні підстави для зменшення розміру стягнутих з позивача на користь відповідача аліментів на утримання дітей.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025, дана цивільна справа надійшла в провадження судді Ковалевської Л.М.
Ухвалою судді від 02 травня 2025 року відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.05.2025 відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що станом на 13.05.2025 заборгованість позивача зі сплати аліментів становить 142 334,26 грн. Також, відповідач звернула увагу на те, що їх спільні діти ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є підлітками, а отже потребують матеріальної підтримки з боку батьків для задоволення свої потреб у розвитку здібностей та заняття спортом, літнього відпочинку, придбання сучасних гаджетів та техніки, тому числі і для проведення шкільного навчання у дистанційному форматі. В той же час, у відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8 від шлюбу з ОСОБА_9 , що в свою чергу збільшило фінансові витрати сім'ї на забезпечення належних умов для народження, зростання та розвитку дочки. Відповідачка має лише одне джерело доходу - заробітну плату за наслідками своєї трудової діяльності в КНП ФМР «Фастівської БЛІЛ», яка складає приблизно 15 000 грн. на місяць. Зазначеного доходу відповідачки не вистачає на фактичне утримання трьох неповнолітніх дітей. Стосовно позову відповідач вважає, що позивач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами наявність підстав для зменшення розміру аліментів у зв'язку зі зміною фінансового та сімейного становища.
Ухвалами суду від 12 червня 2025 року задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_2 про витребування доказів.
30.07.2025 відповідачка ОСОБА_2 подала до суду додаткові пояснення у справі, які просила врахувати при прийнятті рішення. Зазначила, що сама по собі інвалідність не є підставою, що перешкоджає виплаті аліментів. Грошові кошти на утримання неповнолітніх дітей зобов'язані виплачувати всі батьки, тим більше ті, щодо яких винесене судове рішення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача - адвокат Будова Н.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, проте зазначила, що позивач не буде заперечувати у випадку зменшення аліментів до 1/6 частини, оскільки має намір в подальшому виконувати свої батьківські обов'язки і спілкуватися з синами.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення позову, проте зазначила, що погодиться з будь-яким рішенням суду.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
Судом встановлено, що у 2008 році сторони зареєстрували шлюб, від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням суду від 2022 року шлюб між сторонами було розірвано.
Судовим наказом Фастівського міськрайонного суду від 28.08.2023 року з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу).
Також, судом встановлено, що до постановлення вищезазначеного судового наказу, позивач в добровільному порядку перераховував кошти на утримання дітей, перебуваючи на службі у ЗСУ, що підтверджено документально та не заперечувалось відповідачем.
З початку повномасштабної військової агресії росії проти України, позивач здійснював захист Батьківщини, був військовослужбовцем, призваним по мобілізації, виконував бойові завдання в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі Донецької області.
На даний час, у зв'язку з отриманням поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка, позивач потребує вартісного лікування, отримав інвалідність 2 групи безтерміново,
Як вбачається з довідки про доходи, що видана пенсіонеру ОСОБА_1 у тому, що він перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області і отримує пенсію по інвалідності за період з квітня 2024 року по червень 2025 року становить - 246 216 гривень (а.с.123-125).
Отже, єдиним джерелом доходу відповідача є пенсія, яка відповідно до матеріалів справи на даний час становить 18000 гривень.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 одружився ОСОБА_10 29.08.2023 року (а.с.8)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач періодично звертається до медичних закладів з метою отримання медичної допомоги та несе відповідні грошові витрати на придбання медичних препаратів та ліків, що підтверджується документально. (а.с.136-142).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати: чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Крім того,пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Позивач у своїй позовній заяві просить про зменшення аліментів з 1/3 частини на 1/8.
Діти сторін входять до вікової категорії від 6 до 18 років.
З 1 січня почав діяти Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Згідно з ним прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років визначено на рівні 3196 гривень.
Враховуючи вищезазначені норми СК України, суд вважає, що в позивача є всі підстави для зміни розміру аліментів шляхом їх зменшення на утримання двох неповнолітніх дітей.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з фактичних обставин справи та враховує, що у позивача дійсно змінилося матеріальне становище (дохід після звільнення з лав ЗСУ і отримання інвалідності зменшився в рази), змінився сімейний стан та стан його здоров'я (погіршився) і дійшов висновку, що ці зміни суттєво впливають на його змогу сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом від 28.08.2023 року розмірі.
Також, суд враховує, що 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від 3196/2, становить - 1598 гривень, а 1/8 частини, до якої просить зменшити позивач від його доходу на даний момент становить 2250 гривень на двох дітей, що на переконання суду не зможе забезпечити достатньо їх рівень життя, а тому приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом зменшення розміру аліментів до 1/6 частини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, суд вбачає зміну матеріального стану у платника аліментів, тобто у позивача, а тому вважає, що його вимоги щодо зменшення розміру аліментів підлягають частковому задоволенню.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу №381/3342/23 2-н/381/380/23 від 28.08.2023, виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області, з 1/3 частини на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Судовий наказ №381/3342/23 2-н/381/380/23 від 28.08.2023 року, виданий Фастівським міськрайонним судом Київської області - відкликати.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Леся Ковалевська