іменем України
Справа №377/473/25
Провадження №1-кп/377/38/25
05 вересня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12025111270000057 від 21 травня 2025 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іваново, Росія, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
-у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,-
Обвинуваченому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення, яке визнано судом доведеним, у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.
Так, ОСОБА_4 в 2017 році, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в порушення приписів, передбачених статтею 178 Цивільного Кодексу України, пункту 1 Додатку № 1 (Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України), затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992, пунктів 2, 3, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, пунктів 2.1, 2.3 Розділу 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, неподалік залізно-дорожнього переїзду у м. Славутичі, Вишгородського району, Київської області, шляхом відкопування у землі, знайшов шрапнельний зенітний снаряд Ш-361 калібру 76 мм, який відноситься до категорії боєприпасів, і обернув у власне протиправне володіння вказаний боєприпас, чим фактично вчинив незаконне його придбання без передбаченого законом дозволу, та у подальшому переніс до гаражу, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав по 13.06.2025.
В період часу з 09 години 43 хвилини по 11 годину 37 хвилин 13.06.2025, під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді у приміщенні гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено: шрапнельний зенітний снаряд Ш-361 калібру 76 мм, який відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 13.06.2025 №795 являється надзвичайно небезпечним та таким, що потребує знищення, і відповідно до висновку експерта відноситься до категорії боєприпасів, який ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно зберігав, без передбаченого законом дозволу.
Своїми діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 263 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду показав, що в 2017 році, біля залізно-дорожнього переїзду у м. Славутичі, за допомогою металошукача знайшов боєприпас, який викопав із землі та переніс до гаражу, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 13 червня 2025 року. 13 червня 2025 року під час обшуку вказаний боєприпас було виявлено та вилучено працівниками поліції. В скоєному щиро розкаюється, жалкує з приводу вчиненого та зробив висновки більше не вчиняти кримінальні правопорушення.
Суд, ураховуючи повне визнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого злочину, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого злочину, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , постанови про визнання речовими доказами, квитанцій, довідки про витрати на проведення комплексної судової вибухово-технічної експертизи. При цьому, суд виходить з того, що обвинувачений розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у суда відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого.
Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідності призначення йому покарання.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене та прийняв рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 263 КК України, який згідно із статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_4 не притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває і за допомогою не звертався, він має постійне місце проживання та позитивно характеризується за місцем проживання.
Крім того, суд враховує досудову доповідь Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, згідно з якою ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення є середнім. Ризик небезпеки для суспільства оцінюється також як середній. З урахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає за доцільне, крім обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Врахувавши обставини злочину, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк три роки.
Обговоривши питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, враховуючи думку прокурора, який вважав за можливе звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік відповідно до положень статті 75 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Врахувавши об'єктивні чинники, що стосуються тяжкості злочину, особи винного, який є раніше не судимим, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому злочині, врахувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину та досудову доповідь Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, встановленням іспитового строку тривалістю один рік та покладенням на обвинуваченого протягом іспитового строку обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Саме іспитовий строк тривалістю один рік з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого, мінімізації повторного вчинення кримінального правопорушення, застосування заходів щодо формування готовності дотримуватися соціально прийнятих норм.
Частиною 1 статті 76 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Отже, конструкція зазначеної норми передбачає в обов'язковому порядку у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням покладення на засуджену обов'язків, передбачених у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 76 КК України. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язки, передбачені у частині 3 статті 76 КК України.
Таким чином, необхідно покласти на обвинуваченого протягом іспитового строку обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та пунктами 2, 4 частини 3 статті 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено комплексну судову вибухово-технічну експертизу (висновок експерта № КСЕ-19/125-25/8423), вартість якої визначена у довідці про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні і становить 7 131,20 гривень.
Таким чином, за правилами статей 124, 368 КПК України стягненню з обвинуваченого на користь держави підлягають документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в зв'язку із проведенням комплексної судової вибухово-технічної експертизи в сумі 7 131,20 гривень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази - уламки зенітного шрапнельного снаряду та їх первинне пакування, що упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС з номером № 2482020; зразок ґрунту з епіцентру вибуху та первинне пакування, що упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС №2482021; контрольний зразок ґрунту та його первинне пакування, що упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС №2482022, що повернуті після проведення комплексної вибухово-технічної експертизи, які передані на зберігання до кімнати збереження речових доказів Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відповідно до постанови старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14 липня 2025 року, відповідно до вимог статті 100 КПК України необхідно знищити.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі частини 1 статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, протягом якого покласти на нього обов'язки, передбачені пунктом 1, пунктом 2 частини 1, пунктом 2, пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 слід рахувати з моменту проголошення вироку.
Речові докази: уламки зенітного шрапнельного снаряду та їх первинне пакування, що упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС з номером № 2482020; зразок ґрунту з епіцентру вибуху та первинне пакування, що упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС №2482021; контрольний зразок ґрунту та його первинне пакування, що упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС №2482022, які повернуті після проведення комплексної судової вибухово-технічної експертизи, і передані на зберігання до кімнати збереження речових доказів Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відповідно до постанови старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 14 липня 2025 року, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в зв'язку із проведенням комплексної судової вибухово-технічної експертизи в сумі 7 131 гривня 20 копійок.
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1