Справа № 367/6865/21
Провадження №1-кп/367/197/2025
Іменем України
30 червня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілих ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого 06.10.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020111200000489, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,
встановив:
Ірпінським міським судом Київської області здійснюється розгляд кримінального провадження № 42020111200000489 від 06 жовтня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за яким до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який у зв'язку з продовженням його строку діє до 07.07.2025.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на строк 60 днів. В обґрунтування необхідності продовження строку дії запобіжного заходу, вказала, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вважає, що існують ризики того, що останній може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначає, що такі ризики наразі не зменшилися. Зазначила, що обвинувачений має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а тому останній може спробувати покинути межі державного кордону України.
Окрім цього, захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про об'єднання кримінальних проваджень, в якому просив суд: об'єднати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (справа №367/2844/23, провадження №12021111040000892 від 15.09.2021, головуючий суддя - ОСОБА_7 ), з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (справа №367/6865/21, провадження №42020111200000489 від 06.10.2020, головуючий суддя - ОСОБА_1 ); проводити подальший розгляд зазначених кримінальних проваджень у справі №367/6865/21 (головуючий суддя ОСОБА_1 ). Зазначив, що виникла необхідність в об'єднанні вищевказаних кримінальних проваджень, так як обидва провадження здійснюються щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст. 190 КК, обидва злочини скоєні в один період часу, та стосуються господарської діяльності обвинуваченого ОСОБА_6 щодо забудови та продажу квартир у новозбудованих будинках, укладання договорів з цього приводу та виконання/не виконання умов цих договорів. Вказав, що з метою справедливого призначення покарання за ст. 190 КК України не за сукупністю, а за повторністю злочину та реалізації основного принципу призначення покарання, визначене ст. 65 КК України.
Захисник ОСОБА_5 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу, вказуючи, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Клопотання про об'єднання кримінальних проваджень підтримали.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу підтримала, просила його задовольнити. Щодо клопотання захисника про об'єднання кримінальних проваджень заперечувала, з підстав, викладених в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання про об'єднання кримінальних проваджень заперечувала. У свою чергу росила задовольнити клопотання про продовження строку запобіжного заходу.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні заявленого клопотання прокурором про продовження строку особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує вимоги ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими злочинами, тому знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності у випадку визнання його винним у вчиненні може переховуватись від суду.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що на теперішній час не перестали існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду, а зважаючи на те, що свідки не допитані, існують ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків.
Так, при продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , майновий та сімейний стан обвинуваченого.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
За правилами ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, судом враховано, що такий вид запобіжного заходу є найменш обтяжливим та найбільш м'яким запобіжним заходом, полягає в забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконанні покладених на нього обов'язків.
Стороною захисту не доведено існування нових відомостей про особу ОСОБА_6 , що не враховані під час вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу та які є настільки істотними, що будуть самі по собі достатніми для скасування обвинуваченому запобіжного заходу або зміни покладених на нього обов'язків, а доводи обвинуваченого та захисника не спростовують встановлених судом обставини та існування вищезазначених ризиків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання до 30.08.2025 включно.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 про об'єднання кримінальних проваджень.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Системне тлумачення вказаних норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що суд, ухвалою, за власним переконанням має право вирішити питання щодо доцільності об'єднання матеріалів кримінального провадження, які перебувають на його розгляді. Водночас у разі, якщо суд не встановить об'єктивних підстав, які б свідчили про необхідність об'єднання матеріалів кримінального провадження, при цьому арґументує своє рішення, то така його позиція не вказує про наявність процесуального порушення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями норми ст. 21 КПК України передбачено право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Судом установлено, що в провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_7 на розгляді перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого 15.09.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111040000892, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Разом з тим, з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що слідчим суддею Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021111040000892 від 15.09.2021 розглядалося клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна, яке ухвалою від 22.03.2023 було повернуто прокурору.
У свою чергу приписами ст. 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні, зокрема, в суді першої інстанції.
За таких обставин та з огляду на приписи ст. 76 КПК України клопотання про об'єднання кримінального провадження №12021111040000892 від 15.09.2021 з кримінальним провадженням 42020111200000489 від 06.10.2020 та подальший розгляд зазначених кримінальних проваджень у справі №367/6865/21 (головуючий суддя ОСОБА_1 ) задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-179, 194, 199, 217, 331, 334 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про об'єднання кримінальних проваджень - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 до 30.08.2025 строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків:
- не відлучатись за межі Київської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строку дії обов'язків обчислювати з 30.06.2025 до 30.08.2025 включно.
Роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розмірів мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Копію ухвали надіслати до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Бучанську окружну прокуратуру Київської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1