Справа № 367/1992/17
Провадження №2-а/367/4/2025
Іменем України
13 серпня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Опанасенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, -
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Пархоменко О.В. від 30 березня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі.
04 жовтня 2019 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_2 прийнято дану справу до свого провадження у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 04 жовтня 2021 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
У судові засідання призначені на 20 березня 2024 року, 31 травня 2024 року, 24 вересня 2024 року, 20 лютого 2025 року, 23 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
У судове засідання призначене на 13 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, явку свого представника не забезпечив, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Всі інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в тому числі шляхом надсилання SMS-повідомлень та рекомендованих поштових відправлень, неодноразово до суду не з'являвся, заяву про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання не подавав, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність застосування правового наслідку неявки позивача, встановленого пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України залишення позову без розгляду.
Одночасно суд заважує, що законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), де вказано, що у розумінні КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи…Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод…Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору».
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, що позивач не з'являється у судові засідання, а його неявка перешкоджає розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст. ст. 44-45, 205, 240, 248, 256, 294-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятнадцяти денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.В. Кравчук