Справа № 365/599/25
Номер провадження: 3/365/246/25
іменем України
"05" вересня 2025 р. селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 3 справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу серії ВАД № 101514, 08.05.2025 року приблизно о 18:45 год. в с. Нова Олександрівка по вул. Українська Броварського району Київської області, собака породи Лабрадор (чистокровний) по кличці «Лорд», який належить гр. ОСОБА_1 вибігла та заподіяла шкоду здоров'ю ОСОБА_2 . Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.1 Правил утримання домашніх тварин на території населених пунктів Згурівської селищної територіальної громади, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін протии Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частина друга цієї статті визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою.
Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду, однак ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився, про причини неявки в судові засідання не повідомив.
Участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП не є обов'язковою.
За таких обставин суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Відповідно до Закону України № 1684-ІХ від 15.07.2021 року ст. 154 КУпАП викладена в новій редакції. Зокрема, ст.154 КУпАП доповнено частиною третьою. Дана стаття в редакції вказаного Закону введена в дію з 08.11.2021 року.
Частиною 3 ст. 154 КУпАП України передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників чи в невідведених для цього місцях, якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само їх повторне протягом року вчинення, тобто за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
З аналізу ст. 154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 08.11.2021, вбачається, що законодавець дещо розширив коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі ч. 1 ст. 154 КУпАП, а також на підставі ч. 2 та 3 ст. 154 КУпАП за наявності відповідних кваліфікуючих ознак - відповідно, повторність вчинення протягом року та спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
При цьому, такі кваліфікуючі ознаки, в редакції ст. 154 КУпАП, що діяла до 08.11.2021, були об'єднані в одну частину - ч. 2 ст. 154 КУпАП та за вчинення таких правопорушень законодавцем визначався однаковий рівень відповідальності.
В редакції ст. 154 КУпАП, що діє, починаючи з 08.11.2021, рівень відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, за наявності таких кваліфікуючих ознак, була розмежована, а тому ч. 2 ст. 154 КУпАП з 08.11.2021 фактично була розділена на дві частини - ч. 2 ст. 154 КУпАП (за ознакою повторності вчинення протягом року), ч. 3 ст. 154 КУпАП (за ознакою спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну).
Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП наразі чітко не віднесений до компетенції будь-якого органу.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.
Згідно із ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 154 КУпАП підвідомча суду, а після внесення змін до процесуального закону, ч. 3 ст. 154 КУпАП не внесена до будь-якої підвідомчості, тому слід вважати за можливе віднести ч. 3 ст. 154 КУпАП до підвідомчості суду.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КупАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 3 статті 154 КУпАП (в редакції чинній на дату вчинення правопорушення) передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
В свою чергу, частина 1 Частина 3 статті 154 КУпАП (в редакції чинній на дату вчинення правопорушення) передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, (далі - Інструкція) при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Диспозиція частини третьої статті 154 КУпАП має відсильний характер та передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, якщо такі дії спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
У той же час, диспозиція частини першої статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за кілька різних правопорушень з різними складами та додатково відсилає до відповідних Правил утримання домашніх тварин (у даному випадку Правил утримання домашніх тварин на території населених пунктів Згурвіської селищної територіальної громади).
Крім того, наслідки у вигляді спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку із діями, вчинення яких інкримінується особі.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено, які саме дії із переліку альтернативних дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 154 КУпАП вчинив ОСОБА_1 . Натомість зазначено, що ОСОБА_3 порушив п. 2.1 Правил утримання домашніх тварин на території населених пунктів Згурвіської селищної територіальної громади.
Пункт 2.1 Правил утримання домашніх тварин на території населених пунктів Згурвіської селищної територіальної громади, затверджених рішенням Згурівської селищної ради від 26 серпня 2022 року № 2301-20-VIII, містить перелік обов'язків осіб, які утримують домашніх тварин та не є вичерпним.
Одним із складів правопорушень, за яке передбачена відповідальність за ст. 154 КУпАП є вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак). Тобто, якщо собака не внесена до Переліку небезпечних порід собак, то її вигулювання без повідка та намордника не містить складу правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП.
Згідно з Переліком небезпечних порід собак, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1164, собаки породи лабрадор не відносяться до небезпечних порід собак.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає, та в письмових поясненнях пояснив, що його пес породи лабрадор по кличці «Лорд» перебував в загороді біля його сараю. Він постійно був загороджений, але знаходив вихід та тікав. Також зазначив, що періодично робив щеплення своїй собаці, але паспорта на нього не мав (а.с. 1, 5).
З рапорту та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 вбачається, що собака була без хазяїна, напала на ОСОБА_2 та вкусила її за лікоть лівої руки (а.с. 2-3 рапорт, а.с. 4, 6 - письмові пояснення).
Відповідно до медичної довідки ОСОБА_2 звернулася на приймальне відділення КНП «Згурівська лікарня», діагноз - укушена рана лівого ліктя.
Суддя має бути неупередженим і безстороннім, а тому не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Також, суддя не має права вносити зміни у формулювання суті адміністративного правопорушення, у вчиненні якого звинувачується особа.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїй постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд зазначає, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Визнання вини саме по собі не може бути самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо така вина та наявність в діях особи складу відповідного адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення, в порушення п. 9 Інструкції, чітко не зазначено, яке саме правопорушення було вчинене ОСОБА_3 , то суд позбавлений можливості перевірити наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення вчинено 08.05.2025, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101514 складений 15.05.2025, адміністративний матеріал надійшов до суду 14.07.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Станом на дату розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи, що судом не встановлено в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя вбачає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 154, 247 ч. 1 п. 1, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили постановою апеляційного суду, яку винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Т.М. Солдатова