02.09.2025 Справа № 363/3598/25
02 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Шевченко Т.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів. Позовні вимоги обґрунтував тим, що за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.02.2024 року шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 розірвано. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2024 року стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Тобто, стягнення аліментів з позивача на користь відповідача для її утримання відбулося у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 , перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.
Проте, ОСОБА_3 з 06.11.2024 року перервала відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку і продовжила працювати.
Однак, станом на день подання даної позовної заяви, сімейний стан позивача змінився, а
саме: 01.11.2024 року між було укладено шлюб; ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася дитина.
В зв'язку із цим, дружина позивача з 08.05.2025 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, позивач продовжує винаймати квартиру для проживання своєї сім'ї.
Тобто, у позивача змінився сімейний та матеріальний стан, на його утриманні перебувають двоє дітей та дружина, що є підставами для зміни розміру аліментів.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить: зменшити розмірі аліментів, які згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2024 року по справі № 363/6688/23 стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 ,на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття; зменшити розмірі аліментів, які згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2024 року по справі № 363/6688/23 стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання до 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з часу набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Ухвалою Вишгородського районного суду київської області від 07.07.2025 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказує на те, що рішення Вишгородського районного суду київської області 06.03.2024 року про стягнення аліментів перебуває на виконанні у Вишгородському відділі державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2024р. ВП № 74777747 та ВП № 74777481.
Відповідачка разом з донькою фактично проживають в АДРЕСА_1 , що підтверджується історією розвитку дитини (медична документація) та деклараціями про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-КР62-1РА0 від 18.11.2022 та № 0001-ХААЗ-2400 від 06.02.2019.
Згідно довідки № 07 від 15.07.2025, виданої Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 746, донька ОСОБА_7 дійсно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 746 Деснянського району міста Києва з 01.09.2024 року по теперішній час.
Відповідно до довідки № 06 від 15.07.2025 pоку, виданої Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 746, вихованка ясельної групи ОСОБА_7 регулярно відвідує заклад дошкільної освіти. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини спілкується з педагогами, які виховують її доньку, цікавиться дошкільним життям дитини. Батько ОСОБА_1 контакту із закладом дошкільної освіти, який відвідує дитина, не підтримує, із вихователями не спілкується. Дитину до закладу дошкільної освіти приводить та забирає мати.
Відповідачка була вимушена достроково вийти з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку з тим, що дитина регулярно хворіє, потребує постійного медичного спостереження, належного догляду та матеріального забезпечення. Оскільки розмір аліментів, які сплачує батько дитини, є недостатнім для забезпечення належного рівня утримання дитини, поновлення трудової діяльності стало єдиним можливим способом забезпечити необхідні умови для її харчування, розвитку, лікування, забезпечення дитини одягом, взуттям та засобами догляду.
Позивач перебуває на військовій службі та отримує стабільне грошове забезпечення. Станом на час подання позову матеріальне становище позивача не лише не погіршилось, а навпаки - істотно покращилося.
Посилання позивач на зміну сімейного стану (новий шлюб, народження дитини), перебування своєї дружини у відпустці по догляду за дитиною як на обставину, що начебто ускладнює його матеріальне становище. З цим відповідач не погоджується вказуючи наступне, що сімейні обставини та нові зобов'язання позивача щодо інших дітей не скасовують його обов'язку щодо першої дитини. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, зміна сімейного стану або народження дитини у новому шлюбі не є безумовною підставою для зменшення аліментів, якщо платник має достатній дохід.
Таким чином, позивач не довів об'єктивно погіршення свого матеріального стану, за таких обставин позивач просить відмовити в позові повністю.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити з викладених в ньому підстав.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили, щодо задоволення позовних вимог та просять відмовити у задоволенні позову щодо зменшення розміру аліментів повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.02.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2024 року у справі № 363/6688/23 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. 08.04.2024 року дана рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до копії постанови Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № 74777747 про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2024, перебуває на виконанні виконавчий лист № 363/6688/23, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Крім того, відповідно до копії постанови Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № 74777481 про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2024, перебуває на виконанні виконавчий лист № 363/6688/23, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
01.11.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 01.11.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася дитина, ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 18.03.2025 року.
Відповідно до копії Наказу директора Ліцею № 293 Деснянського району міста Києва від 04.11.2024 року № 293-к/тр, відпустка ОСОБА_3 по догляду до досягнення трьох річного віку припинена та остання приступила до виконання своїх обов'язків з 06.11.2024 року.
Згідно копії довідки Вишгородського районного суду Київської області від 05.06.2025 року ОСОБА_11 з 08.05.2025 року по 09.03.2028 року перебуває у відпустці по догляджу за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до копії довідки Військової частини № НОМЕР_3 від 13.05.2025 року № 2886, ОСОБА_1 з 08.02.2023 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації.
В частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
В постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утриманні дитини, позивач посилався на те, що змінився сімейний стан, а саме, одружився та народилася дитина, у зв'язку з чим дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору.
Викладене дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.
Верховний суд зазначає, що така обставина як зміна сімейного стану, відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).
Отже, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просив зменшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду від 06.03.2024 року на утримання доньки з 1/4 частини до 1/8 частини всіх видів заробітку боржника, та на утримання дружини також з 1/6 частини до 1/10 частини всіх видів заробітку боржника.
Зазначені обставини свідчать про те, що сімейний стан позивача по зрівнянні з тим, який був на час прийняття рішення суду від 06.03.2024 року дійсно змінився.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Суд вважає, що стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_9 та після народження другої дитини доньки ОСОБА_12 , у позивача змінився сімейний стан.
Посилання відповідачки ОСОБА_3 на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь з позивача на утримання їх доньки ОСОБА_6 , оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру, - спростовуються вимогами закону та фактичними обставинами справи.
Таким чином, маються передбачені законом підстави для зменшення розміру аліментів, які сплачує позивач на користь відповідачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи, утому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 21.07.2021 у справі № 691/926/20 (провадження № 61-7627св21).
Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема той факт, що у позивача по справі змінився його сімейний стан та відповідачка перервавши відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку приступила до роботи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме про зменшення розміру аліментів, стягнутих на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 , з частини доходу до 1/6 частини доходу щомісячно. А також зменшення розмірі аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трирічного віку, з частини до 1/8 частини.
У новому розмірі аліменти повинні сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, судом враховується положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).
Також суд зазначає, що часом присудження аліментів на дитину, з метою додержання саме її прав, відповідно до приписів статті 191 СК України, за рішенням суду - є час від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При цьому часом зміни розміру аліментів, зокрема, часом (моментом) його зменшення, враховуючи приоритетність додержання прав дитини у цих правовідносинах та відсутність інших приписів у ст. 192 СК України, є час (момент) набрання законної сили рішенням суду про зміну (зменшення) розміру аліментів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 192 СК України, ст.ст. 3, 5, 12, 13, 18, 170, 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі судового рішення Вишгородського районного суду Київської області справа № 363/6688/23 від 06.03.2024 року на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/6 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення неповнолітньою дитиною повноліття.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі судового рішення Вишгородського районного суду Київської області справа № 363/6688/23 від 06.03.2024 року на користь ОСОБА_3 , на її утримання, на 1/8 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною трирічного віку.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ).
Повний текст судового рішення складено 05.09.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк