"05" вересня 2025 р. Справа № 363/5051/25
05 вересня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,
28.08.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, подано вказану позовну заяву, у якій прокурор просить витребувати на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння:
ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0161 площею 0,1 га;
ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0160 площею 0,1 га;
ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0158 площею 0,1 га;
ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0159 площею 0,107 га;
ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:0168 площею 0,1433 га;
ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:0169 площею 0,1404 га, та стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 ЦПК України - документи, що додаються до позовної заяви.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Так, позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Богданівської сільської ради від 12.03.2015 № 314-37-VI «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність» передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1 га, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,107 га, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1433 га, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1404 га, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1 га. У подальшому, на підставі вищезазначеного рішення державним реєстратором: за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0161 площею 0,1 га (рішення про державну реєстрацію прав від 08.04.2015 №20578999); за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0158 площею 0,1 га (рішення про державну реєстрацію прав від 08.04.2015 №20578323); за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0159 площею 0,107 га (рішення про державну реєстрацію прав від 08.04.2015 №20572273); за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:0168 площею 0,1433 га (рішення про державну реєстрацію прав від 08.04.2015 № 20585642); за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:0169 площею 0,1404 га (рішення про державну реєстрацію прав від 08.04.2015 №20589402); за ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0160 площею 0,1 га, (рішення про державну реєстрацію прав від 08.04.2015 №20588437). У подальшому, ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 12.06.2018 №1235, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловим Р.В., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:002:0160 на користь ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав від 12.06.2018 №41567670). Однак, за матеріалами лісовпорядкування 2014 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3221880802:15:002:0158, 3221880802:15:002:0159, 3221880802:15:002:0160, 3221880802:15:002:0161, 3221880802:14:140:0168, 3221880802:14:140:0169 є земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані у 256 кварталі Овдієвонивського лісництва Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ. Право постійного користування Дніпровсько-Тетерівського ДЛМ вказаними землями посвідчується державним актом на право постійного користування землею від 26.07.2000 серії I-КВ №000338. Таким чином, спірні земельні ділянки передано у приватну власність за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ без виключення їх з Державного лісового фонду України. Отже, Богданівською сільською радою на підставі вищезазначеного рішення здійснено незаконне відведення земельних ділянок у приватну власність громадян без згоди землекористувача, без вилучення з постійного користування ділянки, без зміни цільового призначення ділянки, у тому числі за погодженням з постійним лісокористувачем, та, відповідно, без розроблення і затвердження в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення ділянки (в порядку зміни цільового призначення).
Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельні ділянки, що знаходяться у власності відповідачів.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ).
Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:
«Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Враховуючи положень частини четвертої статті 177 ЦПК України, зміст якої викладено вище по тексту ухвали суду, а також частини другої статті 185 ЦПК України, яку доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Отже, на підставі частини четвертої статті 177 ЦПК України, суд зобов'язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київські області, код ЄДРПОУ 26268119, рахунок: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
З урахуванням зазначеного вище, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі та у встановлений законом спосіб.
Керуючись статтями175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння - залишити без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити прокурору, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач