Рішення від 05.09.2025 по справі 362/692/25

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/692/25

Провадження № 2/362/1598/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №489542-КС-001 про надання кредиту від 11.02.2024 року, що становить 60110,72 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 43522,92 грн., суми прострочених платежів за комісією 1587,80 грн., також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №489542-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську карту Позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором №489542-КС-001 про надання кредиту, в результаті чого, станом на 14.01.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 60110,72 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 43522,92 грн., суми прострочених платежів за комісією 1587,80 грн.

03.03.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечує, вважає їх необгрунтованими та безпідставними. Зазначає, що розмір заборгованості не підтверджений належними та допустимими доказами, у матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів за вказаним договором позичальнику, відсутні первинні документи, зокрема виписка по рахунку, інші первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів. Надана позивачем інформаційна довідка №2864/01 від 16.01.2025 року не є належним доказом у справі. Наявний розрахунок заборгованості не є борговим документом та належним доказом у справі, складений самим позивачем, не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. Розрахунок заборгованості, який би дозволив перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, у матеріалах справи відсутній. Сума заборгованості по відсотках в розмірі 43 522,92 грн. нарахована з порушенням вимог закону, оскільки нарахована поза межами строку кредитування, нарахування 2% відсотків за кожен день користування кредитними коштами є незаконним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування». У задоволенні позову просить відмовити (а.с. 111-121).

17.03.2025 року представник позивача подав додаткові пояснення у справі, зазначає, що 11.02.2024 року позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №489542-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Позивачем направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2100 на мобільний номер телефону позивача, зазначений нею в анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено. Таким чином, 11.02.2024 року між сторонами було укладено договір №489542-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредитний договір не є договором приєднання. ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця, шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему, подала заявку на отримання кредиту, в якому вказала номер поточного (карткового) рахунку. У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою і втрачає силу. Позивач не є банківською установою, не відкриває банківські рахунки, перерахування та зарахування коштів здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів. Позивач не має відношення до банківського рахунку відповідача, крім того, що на такий рахунок здійснюється перерахування коштів. Номер банківської картки відповідача, зазначеної в реквізитах сторін, на яку було здійснено перерахування кредитних коштів, було зазначено у кредитному договорі та в анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 3250,00 грн., таким чином відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору та правомірності вимог позивача. Розрахунок заборгованості грунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Відповідач не надав контрозрахунку заборгованості. Уклавши кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідач погодилась на умови кредитного договору, зазначеного в ньому, а саме, типу кредиту, процентної ставки, комісії. Проценти за кредитним договором поза межами строку дії договору, не нараховувались. Денна процентна ставка за кредитним договором не перевищує розмір максимальної денної процентнї ставки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», а відповідає максимальному розміру денної процентної ставки за відповідний перехідний період (як першого протягом 120 днів, так і наступного протягом 120 днів). Нарахування та стягнення комісії є правомірним, оскільки у кредитному договорі комісія встановлюється за надання кредиту, а не за його обслуговування (а.с. 123-183).

08.04.2025 року представник відповідача подав заперечення, просить залишити без розгляду документи, долучені до додаткових пояснень, наданих позивачем та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.218-225).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадженнябез виклику сторін (а.с. 228-230).

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 14).

ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та підтверджені доданими доказами, доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву, які надавались відповідачем та які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11.02.2024 року ОСОБА_1 підписала Договір №489542-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора UA-2100, відповідно до п. 2.1 якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (а.с. 31-40).

Строк, на який надається кредит: 24 тижні, строк дії договору: до 28.07.2024 року, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована, знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15011689, фіксована. Комісія за надання кредиту: 2250,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 15 000,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,95% (п. 2.3-п.2.7, п. 2.11 договору).

В силу п. 4.2.3 позичальний зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) ії Договору.

Сторонами в розділі 3 Договору погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

Згідно із п. 7.4.4 договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням.

Паспортом споживчого кредиту, що підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4974 11.02.2024 року, встановлено суму кредиту 15 000, 00 грн., строк кредитування 169 днів (24 тижні), мета отримання кредиту - на задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів, тип процентної ставки фіксована, комісія за надання кредиту 2 250,00 грн. (а.с. 26-30).

На підтвердження існування договірних відносин, позивачем по справі надано кредитний договір №489542-КС-001 від 11.02.2024 року, пропозицію (оферта) укласти договір №489542-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма) від 11.02.2024 року, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №489542-КС-001 про надання кредиту споживчий кредит. Електронна форма) від 11.02.2024 року, паспорт споживчого кредиту від 11.02.2024 року. Документи підписані відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4974, UA-2100. Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами (а.с. 26-60).

До матеріалів справи долучено правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», затверджені наказом директора ТОВ «Бізпозика» від 04.10.203 року №8-ОД, а також витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 (а.с. 64, 66-85).

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 16.01.2025 року, ОСОБА_1 11.02.2024 року о 11:25:47 на номер платіжної картки НОМЕР_2 перераховано кошти за кредитним договором №489542-КС-001 від 11.02.2024 року в сумі 15 000,00 грн. на платіжну картку (а.с. 65).

З розрахунку заборгованості за договором №489542-КС-001 від 11.02.2024 року, вбачається, що загальна сума заборгованості, станом 14.01.2025 року, становить 60110,72 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 43522,92 грн., суми прострочених платежів за комісією 1587,80 грн. (а.с. 20-24).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором позики, укладеним в електронній формі.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Так, на підтвердження укладення кредитного договору №489542-КС-001 від 11.02.2024 року позивачем надано хронологію дій щодо укладення даного договору (а.с. 61-63).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору №489542-КС-001 від 11.02.2024 року узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору. Також із вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 із запропонованими умовами ТОВ «Бізнес Позика» ознайомилась, погодилась, оскільки, за протилежного, не відбулося би накладання електронного підпису.

Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення кредитного договору із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Бізнес Позика» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Факт перерахування коштів за договором підтверджується інформаційною довідкою, наданою ТОВ «Платежі Онлайн» №2864/01 від 16.01.2025 року (дані транзакції: юридична особа торговця ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», тип транзакції - видача, сума 15 000,00 грн., дата 11.02.2024 року о 11:25:47, перерахунок коштів ОСОБА_1 за кредитним договором 489542-КС-001 від 11.02.2024 року).

Зі змісту інформаційної довідки вбачається інформаційно логічна взаємодія та приймання платежів, укладеного між ТОВ «Платежі онлайн» та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», в яких відображено ідентифікуючі деталі здійснених операцій через платіжний сервіс «Platon». Перерахування коштів за договором відбулось 11.02.2024 року безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену позичальником в кредитному договорі. Таким чином, факт видачі відповідачу кредиту в розмірі 15 000,00 грн. є доведеним.

Тому суд відхиляє доводи відповідача про ненадання позивачем доказів щодо видачі позичальнику кредиту.

Крім того, в матеріалах справи, наявний розрахунок заборгованості за кредитом, з якого вбачається, що станом на 14.01.2025 року, становить 60110,72 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 43522,92 грн., суми прострочених платежів за комісією 1587,80 грн.

Розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами. У свою чергу, заперечуючи проти розрахунку заборгованості, відповідач не надав докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов'язань чи наявність розрахунку іншої суми заборгованості.

Доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, оскільки на його спростування відповідач не надав власного розрахунку.

Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15.

Також судом встановлено, що 29.02.2024 року ОСОБА_1 здійснила часткове погашення заборгованості в розмірі 3250,00 грн. за кредитним договором №489542-КС-001 від 11.02.2024 року (а.с. 20).

Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 року у справі №127/23910/14-ц зазначив, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином, відповідач здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору, і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Також суд звертає увагу, що розмір денної процентної ставки не перевищує розмір максимальної денної процентної ставки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», який був дозволений протягом пільгового періоду (240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг"), а тому посилання представника відповідача про встановлення в кредитному договорі процентної ставки у розмірі 2%, що є порушенням Закону України «Про споживче кредитування», не знайшло підтвердження матеріалами справи.

Досліджуючи розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача також комісії в розмірі 1 5870,80 грн.

З умов кредитного договору №489542-КС-001 від 11.02.2024 року та Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», судом встановлено правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Таким чином, суд повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 15, 16, 526, 530, 536, 610-615, 1048-1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89,141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №489542-КС-001 про надання кредиту від 11.02.2024 року в розмірі 60110,72 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 43522,92 грн., суми прострочених платежів за комісією 1587,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 422,40 грн. судового збору по справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 05.09.2025 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко

Попередній документ
129987130
Наступний документ
129987132
Інформація про рішення:
№ рішення: 129987131
№ справи: 362/692/25
Дата рішення: 05.09.2025
Дата публікації: 08.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.09.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості