Справа № 362/3744/25
Провадження № 2/362/2591/25
05 вересня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 246 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про страхове відшкодування в порядку суброгації у розмірі 14666,13 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 11.09.2022 року о 19.00 в м. Василькові Київської області по вул. Грушевського, сталося ДТП за участю автомобіля Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля КІА Stonic, д.н.з НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент скоєння ДТП, а саме 19.11.2020 року між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.20.2569095, строком дії з 20.11.2020 року по 19.11.2025 року. Даним договором було застраховано транспортний засіб КІА Stonic, д.н.з НОМЕР_2 . Потерпіла особа звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 14 666,13 грн. З огляду на викладене, до позивача перейшо право зворотної вимоги до відповідача, як заподіючава шкоди у деліктному зобов'язанні в межах суми страхової виплати в розмірі 14 666,13 грн., оскільки на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с. 47).
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с. 8).
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2022 року у справі №362/3750/22 встановлено, що 11.09.2022 року о 19:00 год. в м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Грушевського, 13, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_3 у порушення правил п. п. 12.1, 13.1, 2.3б ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Kia Stonic д.н.з. НОМЕР_2 водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с. 27-28).
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2022 рокуОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністраитвне стягнення у виді штрафу.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП є підтвердженою.
На момент скоєння ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу Kia Stonic д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «Експрес Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.20.2569095, строком дії з 20.11.2020 року по 19.11.2025 року (а.с. 10-17).
Власник пошкодженого транспортного засобу Kia Stonic д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 13.03.2022 року звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 18).
На підставі страхового акту №3.22.03898-1 від 07.10.2022 року потерпілій особі ОСОБА_2 з урахуванням франшизи 0,50%, що становить 2 415,25 грн., виплачено страхове відшкодування в розмірі 14 666,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО04377 від 10.10.2022 року (а.с. 35-36).
На момент скоєння ДТП, транспортний засіб Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_3 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.37).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (ч. 1 ст. 980 ЦК України).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
У ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст. 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що предметом позовує вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 14 666,13 грн.
Так, між позивачем та потерпілою особою ОСОБА_2 існували договірні зобов'язання за договором добровільного страхування.
У свою чергу, між потерпілою особою ОСОБА_2 та відповідачем існують деліктні зобов'язання із завдання шкоди внаслідок ДТП.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
У зазначеній справі вимога позивача (страховика потерпілої особи) до заподіювача шкоди не є регресною, вона ґрунтується на інших приписах законодавства.
Відповідно до пункту четвертого частини першоїст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Таким чином, кредитор в деліктному зобов'язанні (потерпіла особа) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язків заподіювача шкоди (відповідача) з відшкодування шкоди.
Так, згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілої особи переходить право вимоги до заподіювача шкоди в деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, і деліктне зобов'язання після такої виплати не припиняється має місце заміна кредитора (до страховика потерпілої особи переходить право вимоги, яке належало такому потерпілій особі в деліктному зобов'язанні, в межах виплаченого ним страхового відшкодування). Перехід права вимоги в такому випадку, є суброгацією.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування потерпілій особі, до позивача перейшло право вимоги (в порядку суброгації) до завдавача шкоди у деліктному зобов'язані у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем ОСОБА_1 .
Схожі правові висновки міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18.
Розмір страхового відшкодування виплаченого позивачем власнику транспортного засобу марки «Kia Stonic д.н.з. НОМЕР_2 склав 14 666,13 грн.
Разом з тим, дані перевірки чинності полісу страхування свідчать про те, що у винуватця ДТП ОСОБА_1 на момент настання страхового випадку, цивільно-правова відповідальність не була застрахована.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином довів свої позовні вимоги, оскільки у страховика у межах фактичних затрат виникло право вимоги в порядку суброгації до відповідача як до особи, відповідальної за завдані збитки, у сумі 14 666,13 грн. Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТДВ «Експрес Страхування» про відшкодування шкоди є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 979, 980, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280 - 284, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 14 666,13 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» адреса: 04073, м. Київ, просп. Бандери Степана, 22, код ЄДРПОУ 36086124.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 05.09.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко