Справа № 362/1902/25
Провадження № 2/362/2036/25
05 вересня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - Ляр Д.Ю., звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього на їх користь заборгованість за кредитним договором №KIW0GK00830052 від 14.12.2007 у розмірі 2015954,38 грн., що складається із: 651134,96 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 699717,20 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 172611,88 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 492490,34 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та судовий збір у розмірі 24191,45 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.12.2007 року АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №KIW0GK00830052, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит розмірі 134 662,00 дол. США на термін до 14.12.2027 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
28.11.2019 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору №KIW0GK00830052 від 14.12.2007 року, відповідно до умов якої заборгованість на дату укладення додаткової угоди становила 92 497,79 дол. США. Валюта кредиту була замінена з долару США на гривню за курсом 24,15 грн. за один долар. Таким чином, заборгованість позичальника на дату укладення додаткової угоди становила 2 239 703,72 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 28.10.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 2 015 954,38 грн., яка складається з наступного: 651 134,96 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 699 717,20 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 172 611,88 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом, 492 490,34 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.05.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с. 79).
Сторони в судове засідання не з'явилися.
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.82), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 14.12.2007 року між ЗАТ КБ «Приват Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KIW0GK00830052, відповідно до умов п. 7.1 якого банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти на строк з 14.12.2007 року по 14.12.2027 року шляхом видачі готівки у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 134 662,00 дол. США на купівлю житла в розмірі 110 000,00 дол. США та на виплату страхових платежів 24 662,00 дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, та винагороди за проведення додаткового моніторингу (а.с.46-57).
Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки (п. 1.2).
Пунктом 2.2 договору визначено, що позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору; сплатити банку винагороду згідно умов договору; погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки передбачені договором.
Відповідно до п. 4.1 договору, при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.
На виконання вимог кредитного договору, позивачем здійснено зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 в сумі 110 000,00 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с. 58).
28.11.2019 року сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №KIW0GK00830052 від 14.12.2007 року, відповідно до якої узгодили, що заборгованість за договором на дату укладення додаткової угоди становить 92 497,79 дол. США та 5 882,09 грн. за судовими штрафами/витратами. Також узгоджено змінити валюту кредиту за договором з долара США на гривню за курсом 24,15 грн. за один долар США. У зв'язку з чим заборгованість позичальника на дату укладення додаткової угоди становила 2 239 703,72 грн. (а.с. 59-61).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №KIW0GK00830052 від 14.12.2007 року, станом на 28.10.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 2 015 954,38 грн., що складається із: 651 134,96 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 699 717,20 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 172 611,88 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 492 490,34 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с. 42-45).
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином ознайомлений з істотними умовами договору, погодився з його умовами, отримав кредитні кошти, користувався кредитними коштами, здійснював часткове повернення заборгованості за кредитним договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виконання укладеного договору.
Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також контррозрахунку розміру заборгованості також не надано.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 24 191,45 грн., а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 15, 16, 509, 526, 610, 612, 615, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279-284, 354 ЦПК України,суд,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №KIW0GK00830052 від 14.12.2007 року у розмірі 2 015 954,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 24 191,45 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 05.09.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко