Справа № 362/7212/24
Провадження № 2/362/826/25
05 вересня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонний суд Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що відповідач уклав із товариством кредитний договір за яким отримав грошові кошти.
Зокрема, 13.12.2022 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72325584.
Також, позивач вказує, що за відповідним договором факторингу він набув право вимоги за зазначеним договором позики, а тому, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню позики та сплаті відсотків за наведеним договором позики не виконує, у нього виникла заборгованість за кредитом, що порушує права позивача, у зв'язку із чим позивач просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 19 359 гривень 61 копійка (а.с. 1 - 4).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи, разом із копією ухвали про відкриття провадження та примірником позовної заяви з додатками, надіслане відповідачу за відомою суду адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що судове повідомлення вручено відповідачу належним чином (а.с. 45 - 46, 51).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
13.12.2022 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики № 72325584 за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 5 500 гривень 00 копійок на строк 30 днів з процентною ставкою 1 604,7 % річних (а.с. 6 - 7, 8).
Потім, за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та додаткових угод №№ 2 і 10, до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 72325584 від 13.12.2022 року (а.с. 9 - 10, 11, 12, 13, 14).
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за усіма наведеним договором позики за яким позивач набув право вимоги від кредитора.
Із наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 23.08.2023 року відповідач має заборгованість за договором № 72325584 від 13.12.2022 року на загальну суму 19 359 гривень 61 копійка, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 500 гривень 00 копійок і заборгованість за відсотками 13 859 гривень 61 копійка (а.с. 16 - 18).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення позичених коштів та сплатити процентів у строки передбачені наведеним договором позики, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми заборгованості за вказаним договором позики.
За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача (а.с. 5).
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274 - 279 ЦПК України,
Задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти в сумі 19 359 (дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 61 копійка та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 05 вересня 2025 року.