Справа № 361/3896/24
Провадження № 1-кс/361/1645/25
02.09.2025
02 вересня 2025 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 42023112130000063 від 31 травня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Броварського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, на утриманні має неповнолітню дитину, голова ОК ГО «Родзинка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -
28 серпня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42023112130000063 від 31 травня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи головою Обслуговуючого кооперативу Громада огородників садівниче товариство «Родзинка» (далі - ОК ГО «Родзинка»), та відповідно службовою особою, на початку 2023 року, використовуючи свої службові повноваження, маючи та реалізуючи прямий умисел на незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення супіску, у великих розмірах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, під виглядом будівництва пожежної водойми на території земельних ділянок, загальною площею 4,8808 га, з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0631, 3221280800:08:007:0617, 3221280800:08:007:0618, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», що перебувають у власності ОСОБА_9 , шляхом усної домовленості з власниками спеціальної техніки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, які не були обізнані в злочинних намірах останнього, організував роботи з видобутку корисних копалин місцевого значення - супіску, без наявності визначеної законодавством дозвільної документації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення (супіску) у великих розмірах, ОСОБА_4 у період з початку 2023 року та по 07 червня 2024 року, будучи службовою особою - головою ОК ГО «Родзинка», використовуючи свої службові повноваження, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, під виглядом створення пожежної водойми, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що спеціальний дозвіл на видобуток надр у нього відсутній, надав усні вказівки власникам спеціальної техніки - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також іншим невстановленим особам, які не були обізнані із злочинними намірами останнього щодо видобутку корисних копалин місцевого значення (супіску) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0631, 3221280800:08:007:0617, 3221280800:08:007:0618.
На виконання зазначених незаконних вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також інші невстановлені особи, які не були обізнані із злочинними намірами останнього, у період з початку 2023 року та по 07 червня 2024 року, надаючи спеціальну техніку, а також водіїв та інших працівників для неї, за допомогою гусеничного екскаватора марки Caterpillar VIN № НОМЕР_1 , гусеничного екскаватора марки Caterpillar VIN № НОМЕР_2 , самоскида марки «Scania», реєстраційний номер НОМЕР_3 , самоскида марки «Кaмaз», реєстраційний номер НОМЕР_4 , самоскида марки «Кaмaз», реєстраційний номер НОМЕР_5 , самоскида марки «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_6 , екскаватора марки JBC, реєстраційний номер НОМЕР_7 , забезпечили незаконний (без спеціального дозволу) видобуток надр на території земельних ділянок з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0631, 3221280800:08:007:0617, 3221280800:08:007:0618.
Внаслідок вказаних протиправних дій за період з початку 2023 року по 07 червня 2024 року незаконно видобуто корисні копалини місцевого значенням (супісок), об'ємом 41 573,88 куб.м, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу (довкіллю) на загальну суму 66 580 586,82 грн, та чим здійснено незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинене службовою особою з використанням службового становища.
27 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 240 КК України, а саме у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому службовою особою з використанням службового становища.
На думку органу досудового розслідування, підозра є обґрунтованою та на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років. Крім того, підозрюваний не проживає за місцем своєї реєстрації, відтак може покинути Київську область. Також підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, будучи на волі, може мати доступ до документів та речових доказів, і матиме можливість підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину. Може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, так як частина свідків мешкає на території ОК ГО «Родзинка». Крім того, може вчинити інший злочин з метою приховати раніше вчинений. Також вищезазначений злочин ОСОБА_4 вчинив в період іспитового строку, оскільки останній раніше засуджений вироком Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю на строк 3 роки, зі штрафом у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зі звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком - 1 рік.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту затримання, з визначенням розміру застави в розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 140 000 (п'ятнадцять мільйонів сто сорок тисяч) гривень.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи, вказані у ньому.
Захисники в судовому засіданні заперечили проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та необґрунтованості пред'явленої підозри. У зв'язку із чим просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді поруки або застави у розмірі 100 000,00 грн. Зазначили, що сума застави, визначена органом досудового розслідування, нічим необґрунтована. Крім того, пояснення свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не містять вказівки на причетність ОСОБА_4 до «видобутку» корисних копалин, а показання свідка ОСОБА_15 містять твердження, що вона керівника СТ «Родзинка» не знає та жодного разу не бачила, щодо видобутку піску їй нічого не відомо. Аналогічні за змістом показання надали інші свідки, показання яких долучено органом досудового розслідування до клопотання. На думку захисників, показання цих свідків можуть бути використані на користь сторони захисту, оскільки з їх змісту не вбачається причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину.
Підозрюваний підтримав думку захисників та проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.
Заслухавши учасників судового провадження, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023112130000063 від 31 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
27 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.
На виконання вимог положень ч. 1 ст. 194 КПК України слідчим суддею встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме:
- протоколом про хід і результати візуального спостереження за місцем від 03 липня 2023 року;
- відповіддю з Національного центру управління та випробувань космічних засобів від 26 березня 2024 року;
- протоколом огляду земельних ділянок від 07.06.2024;
- відповіддю на запит з ГУ ДСНС України у Київській області від 24.07.2024;
- інформацією ДНВП «Геоінформ України»;
- протоколами додаткових оглядів земельних ділянок з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0631, 3221280800:08:007:0617, 3221280800:08:007:0618;
- геологічним висновком за результатами лабораторних досліджень складу суглинистої породи з кар'єру садового товариства «Родзинка» в районі с. Богданівка Броварського району Київської області від 24.10.2024 року;
- розрахунком розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, проведеного Державною службою геології та надр України від 26.02.2025 № 8;
- висновком інженерно-екологічної експертизи;
- та іншими матеріалами в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, розгляду справи по суті, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про доведеність слідчим за погодженням з прокурором наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України, для застосування запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри та ризиків в діях підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, відповідно до положень ст. 178 КПК України, яка закріплює обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З даних Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121144461) вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2024 року звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, призначеного вироком Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2023 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Тобто на час розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 раніше не судимий.
Крім того, відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 08 травня 2025 року відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні.
Суд на виконання закріпленого в ст. 178 КПК України обов'язку щодо оцінки в сукупності всіх обставин при обранні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, вважає за необхідне зазначити про наступне.
Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 відповідного виду запобіжного заходу суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який належить до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Поряд з наявністю обґрунтованої підозри та ризиків в діях підозрюваного, суд також враховує при визначенні підозрюваному виду запобіжного заходу міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який на утриманні має неповнолітню дитину, майновий стан підозрюваного, як і те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, а тому з урахуванням наведеного суд вважає недоведеним прокурором відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України необхідності застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави.
Так, положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує як положення ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав,що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.
З урахуванням наведеного вище, а також враховуючи обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у даній справі виключності випадку для призначення підозрюваному застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, а саме те, що останній офіційної стабільного заробітку не має, працює на громадських засадах, на утриманні має неповнолітню дитину, та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім їх спільної участі у слідчих (процесуальних) діях.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України останній не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Строк дії ухвали в частині покладення обов'язків становить з моменту проголошення ухвали 02 вересня 2025 року до 27 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 13 год. 50 хв. 05 вересня 2025 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1