Справа № 751/7069/24 Головуючий у 1 інстанції Ченцова С. М.
Провадження № 33/4823/684/25
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
05 вересня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , захисника - Хайтова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 03 серпня 2024 року, о 01 год. 35 хв., у місті Чернігові, по вул. Красносільського, 25Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Drager або у медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Хайтова П.В. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду як незаконну та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги зазначає, що незважаючи на наявність адвоката у справі та подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням захисника, місцевий суд розглянув справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, не забезпечивши їх участь у судовому розгляді. Апелянт вказує, що працівниками поліції не було зафіксовано факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що є обов'язковим для настання адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Зазначає, що ознаки алкогольного сп'яніння, на які послався працівник поліції, є суб'єктивними, не підтверджені об'єктивними доказами та викликають сумніви.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №107069 від 03.08.2024, ОСОБА_1 , 03серпня 2024 року, о 01 год. 35 хв., у місті Чернігові, по вул. Красносільського, 25Б, керував транспортним засобом AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою приладу Drager або у медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, є непереконливими, з огляду на таке.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, екіпаж поліції на службовому автомобілі слідує за автомобілем AUDI Q7, після зупинки якого поліцейський підійшов до зазначеного авто, на місці водія перебував ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив, що підставою зупинки було порушення комендантської години. Під час перевірки документів та під час спілкування з водієм, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які йому були озвучені, а тому останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я, проте водій відмовився. ОСОБА_1 зазначив, що він не керував транспортним засобом, транспортний засіб стояв і він тут ночує. При цьому, працівником поліції йому було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. Після цього, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, ознайомлено ОСОБА_1 з його змістом, останній відмовився надати пояснення, ставити підпис та отримати копію протоколу.
Отже, вказаним відеозаписом беззаперечно підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що було обґрунтованою підставою для пропонування поліцейськими водію пройти огляд на стан сп'яніння.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, спростовуються переглянутим відеозаписом, на якому зафіксовано, як працівник поліції, при спілкуванні з водієм, назвав наявні в останнього ознаки алкогольного сп'яніння. Крім того, всі ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а й в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, тремтіння пальців рук (а.с.5). Запах алкоголю з ротової порожнини відеокамера не передає, проте на наявність такої ознаки вказав поліцейський.
Посилання захисника на те, що під час розгляду справи в місцевому були порушені права ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи було здійснено без їх участі, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адмінправопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім цього, ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, за день до судових засідань або в день засідань ОСОБА_1 та його захисники подавали клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням різних причин.
У такій поведінці сторони захисту апеляційний суд вбачає зловживання ОСОБА_1 своїми правами з метою затягування розгляду справи аж до сплину строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Також апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії для сповіщення про розгляд справи, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний