Єдиний унікальний номер справи: 766/10401/25 Головуюча у 1-й інстанції: Бугрименко В.В.
Номер провадження: 33/819/178/25 Доповідач Базіль Л. В.
05 вересня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Базіль Л.В., секретар Андреєва В.В., за участі представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Савченко Вікторії Юріївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2025 року у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено штраф в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2025 року о 21:21 год. керувала транспортним засобом, автомобілем VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та нестійка хода. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2025 року скасувати та закрити провадження по справі.
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази керування нею транспортним засобом. На відео запису не зафіксовано причину зупинки, а саме порушення правил ПДР, також на відео відсутній факт того, що вона взагалі керувала транспортним засобом, чи перебувала в ньому.
Вважає, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в даній справі є занадто жорстким.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Савченко В.Ю., приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи викладені в апеляційній скарзі підтримала, звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 хоча і здійснила перепаркування транспортного засобу, проте це була не значна відстань.
Пояснила, що ОСОБА_1 в момент зупинки була втомленою, після робочої зміни, а тому висновки працівника поліції про те, що ОСОБА_1 мала ознаки сп'яніння є помилковими.
ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання 05.09.2025 року не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Адвокат Савченко В.Ю. в судовому засіданні не заперечувала щоб розгляд справи проводився за відсутності ОСОБА_1 , яка обізнана про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до абз. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, переглянувши відеозапис події, апеляційний суд приходить до наступного.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції виходив з того, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджена дослідженими під час розгляду справи доказами, які повністю узгоджуються між собою, є належними та допустими.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Таким чином саме працівники поліції при складенні протоколу та формуванні матеріалів адміністративної справи визначають докази, які долучаються до справи, а суд при її вирішенні надає їм оцінку, з урахуванням того чи містять вони інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 702725 від 27 червня 2025 року, ОСОБА_1 27 червня 2025 року о 21:21 год. у м. Херсон, Бериславське шосе, біля будинку 10Б керувала т/з VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, державний номерний знак НОМЕР_1 в комендантську годину з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та нестійка хода. Від проходження медичного огляду в установленому законодавством порядку на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол підписаний особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. В протоколі зафіксовані пояснення ОСОБА_1 наступного змісту: «я не згодна зі складанням протоколу, так як я не знаходилась в стані сп'яніння та перепаркувала автомобіль».
Долучений до матеріалів справи відеозапис, переглянутий судом апеляційної інстанції містить інформацію щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Отже, інформація, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, на відеозапису, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до не керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє, виходячи із зафіксованих даних на відеозаписі, із яких вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала рух транспортним засобом, після з'ясування працівником поліції обставин щодо порушення комендантської години, пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого остання відмовилась. При цьому ОСОБА_1 не висловлює заперечень щодо звернення працівника поліції до неї як до водія транспортного засобу, факту керування нею транспортним засобом, навпаки пояснює, що вона лише перепаркувала транспортний засіб і відстань руху транспортного засобу є невеликою.
У постанові Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року зі змінами, зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (абзац третій, четвертий пункту 27.)
Отже доводи ОСОБА_1 та її захисника, адвоката Савченко В.О. щодо руху транспортного засобу на незначну відстань правового значення не мають, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.
З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова водія від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння.
Адміністративне стягнення накладено судом з врахуванням санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В. Базіль