Постанова
іменем України
04 серпня 2025 року м.Херсон
справа 766/21604/24
провадження 22ц/819/852/25
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя - доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Приходько Л.А.,
секретар судового засідання: Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Шестакової Я.В.,
встановив :
Зміст вимог скарги
В грудні 2024року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії державного виконавця, заступника начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Олешківський ВДВС) Алібалаєвої Яни Накімівни.
Скарга мотивована тим, що на виконанні в Олешківському ВДВС перебувало виконавче провадження №21586662 по виконанню виконавчого листа №2-1093/10, виданого 20 вересня 2010року Цюрупинським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 500,00грн. щомісячно, починаючи з 31 серпня 2010року.
Постановою державного виконавця від 20 вересня 2018року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставу пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відмітка про наявність у боржника заборгованості зі сплати аліментів відсутня.
В грудні 2018 року стягувач ОСОБА_2 повторно пред'явила виконавчий лист до примусового виконання та постановою державного виконавця від 10 січня 2019року було відкрито виконавче провадження №58035041 по виконанню судового рішення від 20 вересня 2010року.
На підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2019року розмір стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини змінений та визначений до стягнення у твердій грошовій сумі 1700,00грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.
Постановами державного виконавця від 06 листопада 2024року відносно ОСОБА_1 накладений арешт на кошти боржника та встановлено тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України; керування транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною та іншою зброєю. В усіх зазначених постановах державний виконавець вказав про наявність у боржника заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 225 348,84грн., які обрахував за період з 01 січня 2013року по 01 листопада 2024року.
14 листопада 2024року державним виконавцем винесено постанови про виправлення помилок у постановах від 06 листопада 2024року щодо розміру наявної у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів із зазначенням боргу в розмірі 96 448,38грн.
Скаржник вважає, що здійснений державним виконавцем розрахунок заборгованості є неправильним, оскільки виконавець не мав права на нарахування боргу за період часу з 01 січня 2013року, за відсутності у постанові від 20 вересня 2018року про повернення виконавчого документа відмітки про наявність боргу. Також виконавець не врахував розмір проведеної боржником часткової оплати заборгованості по аліментах за 2019 - 2023роки в загальній сумі 61 301,00грн. та дійшов хибного висновку про наявність боргу станом на 01 листопада 2024року в розмірі 225 348,84грн., а з урахуванням постанов від 14 листопада 2024року про виправлення помилок визначив розмір заборгованості в сумі 96 448,38грн. замість правильного 39 004,33грн.
Зазначена помилка в обрахуванні розміру заборгованості вплинула на прийняття незаконної постанови від 14 листопада 2014року про накладення на боржника штрафу в розмірі 48 224,19грн. (50% суми заборгованості зі сплати аліментів, обрахованої від боргу 96 448,38грн.).
Крім того, в вищенаведених постановах від 06 листопада 2024року державний виконавець зазначив про обрахування боргу з урахуванням розміру виконавчого збору, який за приписами статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» склав 9 644,83грн. (10% від розміру неправильно обрахованої заборгованості), що не відповідає реальному розміру боргу станом на 01 листопада 2024року.
Скаржник послався на те, що не був своєчасно обізнаним про винесені виконавцем постанови від 06 та 14 листопада 2024року, про ухвалення яких довідався 09 грудня 2024року, що вплинуло на строк звернення до суду зі скаргою, який ОСОБА_1 просив поновити;
визнати протиправними дії державного виконавця Алібалаєвої Я.Н. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з серпня 2010року;
зобов'язати державного виконавця Алібалаєву Я.Н. здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, починаючи з дати відкриття виконавчого провадження №58035041 та станом на 01 грудня 2024року, з урахуванням усіх раніше сплачених боржником сум;
визнати протиправними дії державного виконавця Алібалаєвої Я.Н. щодо винесення постанови від 14 листопада 2024року про накладення на скаржника штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №58035041 та скасувати цю постанову;
визнати протиправними дії державного виконавця Алібалаєвої Я.Н. щодо нарахування виконавчого збору в розмірі 9 644,83грн.;
вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з Олешківського ВДВС на користь скаржника 50 000,00грн. витрат на правничу допомогу у справі.
Зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про ухваленні відносно нього судові рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, але свій обов'язок з щомісячної сплати аліментів належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.
Суд, пославшись на положення статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зазначив, що у разі самостійного виконання рішення боржником, останній мав не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця про здійснення усіх платежів зі сплати аліментів на користь стягувача.
Постановами державного виконавця від 14 листопада 2024року виправлено помилки у постановах від 06 листопада 2024року про накладення арешту на кошти боржника та встановлення відносно ОСОБА_1 тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України; керування транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною та іншою зброєю, в частині наявної станом на 01 листопада 2024року заборгованості зі сплати аліментів з 225 348,84грн. на 96 448,38грн., які обраховані виконавцем згідно платежів зарахованих на рахунок ВДВС. Оскільки боржник мав прострочену заборгованість, то виконавець обґрунтовано прийняв постанову про накладення штрафу.
Додатковою ухвалою суду від 01 серпня 2025року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року скасувати.
Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, не дослідив належним чином надані докази та в результаті їх неправильної та необ'єктивної оцінки зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні скарги. Зміст поданої апеляційної скарги відповідає викладенню обставин справи та доводам скаржника, які містилися у скарзі при зверненні до суду першої інстанції, яким на думку ОСОБА_1 суд не надав належної оцінки.
Правова позиція інших учасників
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.
Розгляд справи судом апеляційної інстанції
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи повторно не з'явилися, причини неявки не повідомили, про день, час та місце розгляду справи обізнані у спосіб, передбачений частиною шостою статті 128 ЦПК України, про що свідчать довідки про доставку судових повісток на офіційну електрону адресу представників.
Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2010року у справі №2-1093/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500,00грн. щомісячно, починаючи з 31 серпня 2010року і до досягненням дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць (а.с.156).
Цього ж дня суд видав виконавчий лист №2-1093/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, який був пред'явлений до виконання до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, виконавче провадження №21586662.
18 вересня 2018року стягувач ОСОБА_2 подала заяву про повернення без подальшого виконання виконавчого листа №2-1093/10, в якій зазначила про відсутність заборгованості зі сплати аліментів (а.с.149).
Постановою державного виконавця від 20 вересня 2018року виконавчий лист №2-1093/10 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа) - а.с.100.
09 січня 2019року стягувач ОСОБА_2 повторно пред'явила до примусового виконання виконавчий лист №2-1093/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, зазначивши про наявність заборгованості зі сплати аліментів за 6 років (а.с.73).
Постановою державного виконавця від 10 січня 2019року відкрито виконавче провадження №58035041 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів за виконавчим листом №2-1093/10 (а.с.61).
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2019року збільшений розмір стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини з 500,00грн. до 1700,00грн., починаючи з дати набрання рішенням законної сили, з 04 січня 2020року (а.с.153-155).
Постановами державного виконавця від 06 листопада 2024року накладений арешт на кошти боржника та відносно ОСОБА_1 встановлено тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України; керування транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною та іншою зброєю. Ці постанови містять інформацію про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 225 348,84грн., яка обрахована за період з 01 січня 2013року по 01 листопада 2024року, що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці ( а.с.57-60, 64).
Постановами державного виконавця від 14 листопада 2024року виправлено помилки у процесуальних документах, а саме в постановах від 06 листопада 2024року в частині визначення суми боргу ОСОБА_1 зі сплати аліментів, який станом на 01 листопада 2024року становив 96 448,38грн. (а.с.65-69).
На підтвердження розміру заборгованості в сумі 96 448,38грн. наданий відповідний розрахунок, складений державним виконавцем Алібалаєвою Я.Н. Цей розрахунок має відмітку про нарахування виконавцем виконавчого збору в сумі 9 644,83грн. (а.с.40-50).
Постановою від 14 листопада 2024року на боржника ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 48 224,19грн., що становить 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки (а.с.51).
Адвокатом скаржника Аракеляна Д.С. наданий контррозрахунок заборгованості, за яким розмір боргу станом на листопад 2024року склав 38 185,17грн. (а.с.28).
Згідно платіжної квитанції від 13 листопада 2024року боржник здійснив оплату заборгованості по аліментах в розмірі 40 000,00грн. (а.с.29).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Згідно частини четвертої наведеної норми права виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, серед іншого , подання заяви стягувачем або боржником.
За частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (частини восьма, дев'ята статті 71 Закону).
За приписами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Встановлені у справі обставини свідчать, що на виконанні Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження №58035041 з примусового виконання виконавчого листа №2-1093 від 20 вересня 2010року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Боржник протягом тривалого часу належним чином не виконував аліментні зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості.
Звернувшись до суду зі скаргою, скаржник послався на те, що державним виконавцем Алібалаєвою Я.Н. неправильно проводилося обрахування заборгованості зі сплати аліментів, які виконавець первинно обраховувала за період з 01 січня 2013року, не зваживши на те, що виконавчий лист №2-1093/10 постановою від 20 вересня 2018року був повернутий стягувачу на підставі поданої ОСОБА_2 заяви, яка містила інформацію про відсутність заборгованості по аліментах, з приводу чого виконавець неправильно визначила розмір заборгованості в сумі 225 348,84грн. З огляду на наведене ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії державного виконавця Алібалаєвої Я.Н. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з серпня 2010року.
Аналізуючи зазначені доводи скарги, колегія суддів вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки державний виконавець в позасудовому порядку провела перерахунок заборгованості боржника та обрахувала розмір боргу з часу відкриття виконавчого провадження в січня 2019року, та внесла відповідні зміні у процесуальні документи в частині визначення суми боргу, що підтверджується постановами від 14 листопада 2024року.
Щодо правильності проведеного виконавцем розрахунку заборгованості по аліментах.
09 січня 2019року стягувач ОСОБА_2 повторно пред'явила до примусового виконання виконавчий лист №2-1093/10 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, з приводу чого постановою виконавця від 10 січня 2019року відкрито виконавче провадження №58035041.
Згідно проведеного державним виконавцем Алібалаєвої Я.Н. розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 01 листопада 2024року боржник ОСОБА_4 має заборгованість в розмірі 96448,38грн.
Перевіривши правильність цього розрахунку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої, другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).
За частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Встановлено, що присуджений до стягнення з боржника на підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2010року розмір аліментів на утримання дитини в сумі 500,00грн. щомісячно станом на січень 2019року не відповідав мінімальному гарантованому розміру аліментів, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ураховуючи наведене та встановлений мінімальний гарантований розмір аліментів з січня 2019 року по червень 2019року (включно) на рівні 1013,50грн. (50% від 2027грн.); пред'явлення виконавчого документа стягувачем 09 січня 2019року тощо, розмір призначених до стягнення аліментів за вказаний період має становити 5819,37грн., з яких з 09 по 31 січня 2019року - 751,87грн. (23 дні х 32,69грн. (1013,50грн. : 31день)); з лютого по червень (включно) 2019року - 5067,50грн. (1013,50грн. х 5 міс.).
З 01 липня та 01 грудня 2019року розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку змінювався та становив 2118грн. та 2218грн., що склало 1059грн. та 1109грн. (50 відсотків прожиткового мінімуму) відповідно.
Таким чином, за період липень - листопад 2019року розмір нарахованих аліментів складає 5295грн. (1059грн. х 5міс), за грудень 2019року - 1109грн., а всього за 2019рік - 12 223,37грн.
04 січня 2020року набрало законної сиди рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2019року, яким збільшений розмір стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини з 500грн. до 1700грн.
Отже, стягненню за січень 2020року підлягають аліменти у розмірі 1643,95грн., з яких 107,31грн. (35,77грн. (1109грн. : 31день) х 3дні) + 1536,64грн. (54,83грн. (1700грн. : 31день) х 28 днів).
За період з лютого по грудень (включно) 2020року - 18700грн. (1700грн. х 11 міс.), а всього 20 343,95грн. Індексація розміру аліментів в означений період склала 1015,64грн. Загальний розміраліментів за 2020рік має становити 21 359,59грн.
В 2021року розмір присуджених аліментів дорівнював 20400грн. (1700грн. х 12 міс.), індексація - 2043,13грн., а всього 22 443,13грн.
В 2022року розмір аліментів становив 20400грн. (1700грн. х 12 міс.), індексація - 5427,06грн., а всього 25 827,06грн.
В 2023року розмір аліментів дорівнював 20400грн. (1700грн. х 12 міс.), індексація - 1037,10грн., а всього 21 437,10грн.
За період з січня по жовтень (включно) 2024року - 17000грн. (1700грн. х 10 міс.), а всього з 09 січня 2019року по 31 жовтня 2024 року нараховані аліменти мають становити 120290,25грн.
Згідно наданого виконавцем розрахунку за період з 09 січня 2019року по 31жовтня 2024року ОСОБА_1 сплачено аліментів в загальному розмірі 76 151,16грн. Отже, розмір заборгованості станом на 01 листопада 2024року становив 44 139,09грн. (120290,25грн. -76151,16грн.).
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з аргументами скаржника про неправильне обрахування державним виконавцем боргу ОСОБА_1 зі сплати аліментів.
Відповідно частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Оскільки на час винесення постанови від 14 листопада 2024року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в порядку частини чотирнадцятої статті 71 Закону боржник мав заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 44 139,09грн., яка перевищує суму відповідних платежів за два роки, а не за три роки, як помилково визначив виконавець, то зазначена постанова підлягає зміні шляхом зменшення стягнутого з ОСОБА_1 штрафу на користь стягувача в розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, що в грошовому виразі складає 14 713,03грн.
Згідно частини першої, другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Матеріали справи не містять постанови виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, яка за положеннями частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» може бути оскаржена до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Лише посилання в розрахунку заборгованості про розмір виконавчого збір в сумі 9644,83грн., який обраховано виконавцем, виходячи із помилково розрахованого суми боргу зі сплаті аліментів станом на 01 листопада 2024року в розмірі 96 448,38грн., не створює для скаржника правових підстав для його оплати.
Також не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання державного виконавця Алібалаєвої Я.Н. здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, починаючи з дати відкриття виконавчого провадження №58035041 та станом на 01 грудня 2024року, з урахуванням усіх раніше сплачених боржником сум з огляду на те, що в силу вимог діючого законодавства, зокрема, частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», на виконавця вже покладений обов'язок щомісяця проводити обчислення розміру заборгованості із сплати аліментів з урахуванням усіх сум здійснених боржником платежів, підтверджених належними доказами та про які ВДВС був вчасно повідомлений. З огляду на наведене, повторне покладення на виконавця обов'язку провести обчислення боргу, у тому числі з урахуванням здійсненого боржником 13 листопада 2024року платіжу з погашення заборгованості по аліментах в розмірі 40000грн., за відсутності належних та допустимих доказів про час повідомлення виконавця про проведення оплати боргу, обставини справи не вимагають.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та зміни постанови про накладення штрафу від 14 листопада 2024року в виконавчому провадженні №58035041 шляхом зменшення стягнутого з ОСОБА_1 штрафу на користь стягувача з 48224,19грн. до 14 713,03грн. (30 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 44 139,09грн.). В іншій частині ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025року залишити без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання протиправними дій державного виконавця, заступника начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Алібалаєвої Яни Накімівни щодо винесення постанови від 14 листопада 2024року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №58035041, скасувати.
Постанову заступника начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Алібалаєвої Яни Накімівни від 14 листопада 2024року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 48224,19грн. змінити, шляхом зменшення розміру стягнутого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 штрафу до 14 713,03грн., що становить 30 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів в сумі 44 139,09грн.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Л.А. Приходько