Справа № 751/11570/24
Провадження № 2/750/1303/25
04 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
за участі позивача - ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загального спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ,
третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,-
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач 1), заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.
Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що у період з 19.08.2023 по 02.09.2024 він проживав однією сім'єю (без реєстрації шлюбу) з ОСОБА_2 , вели спільний побут та фактично мали відносини подружжя. За час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась дитина - ОСОБА_3 .
При реєстрації народження дитини запис про батька був зроблений відповідно до ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України, батьком моєї дитини записаний колишній чоловік ОСОБА_4 , з яким вони не мали жодних взаємовідносин, спільне господарство не вели протягом року до народження дитини.
Відповідач відмовилась добровільно, в позасудовому порядку, подавати заяву про реєстрацію Позивача як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану, через що він змушений звертатися до суду з позовом про визнання батьківства.
З урахуванням доповнень до позовної заяви, Позивач просить суд, визнати його батьком ОСОБА_3 , внести відповідні зміни до актового запису про народження та виключити відомості з актового запису про народження ОСОБА_3 запис про батьківство ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
За клопотанням Позивача ухвалою суду від 10.04.2025 до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 (далі - Відповідач 2).
За клопотанням Позивача ухвалою суду від 13.05.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 16.07.2025 у зв'язку з отриманням висновку експертизи провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 04.09.2025.
У судовому засідання з'явилися Позивач та Відповідач 1 - ОСОБА_2 .
Від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення третя особа покладається на розсуд суду.
ОСОБА_2 викликався до суду шляхом направлення повістки рекомендованим повідомленням за адресою його місця реєстрації.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні Позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні змісту позову.
Відповідач 1- ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала. Вказала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 , однак з травня 2022 року вони разом не проживали, стосунків не підтримували, у подальшому шлюб був розірваний. Після фактичного розриву стосунків з Відповідачем 2,вона проживала у цивільному шлюбі з Позивачем. Від стосунків із Позивачем у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_3 . Оскільки на час народження дитини не пройшло 10 місяців з моменту розірвання шлюбу з Відповідачем 2, органом ДРАЦС у актовому записі про народження батьком ОСОБА_3 указано саме Відповідача 2. Проти визнання батьківства Позивача по відношенню до їхньої спільної дочки ОСОБА_3 не заперечує.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У період з кінця літа 2023 по вересень 2024 ОСОБА_1 проживав однією сім'єю (без реєстрації шлюбу) з ОСОБА_2 , вони вели спільний побут та перебували у фактичних відносинах подружжя.
Указана обставина зазначаються Позивачем та не заперечується Відповідачем.
До матеріалів справи долучено нотаріально засвідчені пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтверджують факт спільного проживання, ведення спільного господарства Позивача та ОСОБА_2 у період з 19.08.2023 по 02.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 та у м. Чернігові (а.с. 10,11).
За час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_2 народилася дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується копією актового запису про народження № 748 від 02.08.2000, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 43).
При реєстрації народження ОСОБА_3 запис про її батька був зроблений відповідно до ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Отже батьком моєї дитини був записаний колишній чоловік ОСОБА_4 .
Згідно з висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження від 02.07.2025 № 48305, проведеного експертами Медико-генетичного центру «Мама-Папа», ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в рамках проведеного дослідження складає 99,999999 % (а.с. а.с. 79-96).
Факт, що ОСОБА_3 є дочкою Позивача також підтверджується скріншотами його листування у мобільному телефоні з Відповідачкою 1, за змістом якого вона визнає, що Позивач є батьком дитини.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою регулюється статтею 126 СК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Згідно п.6.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України.
У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5, 6 ЦПК України). Критерії оцінки судом наданих сторонами доказів визначені у ст. ст. 77-80 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Висновок указаної експертизи, яка призначена судом та проведена експертами ліцензованої експертної установи у відповідності до вимог законодавства, суд вважає належним та допустимим доказом і враховує при оцінці спірних правовідносин.
Указаний висновок узгоджується з іншими доказами у справі, які досліджені судом та поза розумним сумнівом доводять факт кровної спорідненості Позивача та ОСОБА_3 , як батька та дочки.
Отже суд вбачає підстави для задоволення вимоги про визнання Позивачем батьком ОСОБА_3 .
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, наявні підстав для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.
За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із позовною заявою Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Згідно з ч.1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач 1 визнала позовні вимоги, відтак судовий збір у розмірі 605,20 грн підлягає поверненню Позивачу.
Інші 50% сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн мають бути стягнуті солідарно з відповідачів на користь Позивача.
Оскільки Позивачем не надано документів на підтвердження вартості молекулярно-генетичного експертного дослідження від 02.07.2025 № 48305, проведеного експертами Медико-генетичного центру «Мама-Папа», про них не заявлено як про очікувані витрати у зв'язку з розглядом справи у позовній заяві, суд залишає витрати на проведення указаної експертизи за Позивачем.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису задовольнити повністю.
Визнати факт батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, уродженки м. Чернігів.
Виключити відомості з актового запису № 748 від 02.08.2024, вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, в графі «Батько» запис: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та внести відомості до актового запису № 748 від 02.08.2024 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, в графі «Батько» запис - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_3 з урахуванням внесених змін до актового запису.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанції ID: 8723-6960-5919-0235 в АТ «ТАСКОМБАНК» при подачі позову, а саме 605 (шістсот п'ять) гривень60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) НОМЕР_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Василя Тарновського, буд. 15,код ЄДРПОУ: 04014235.
Суддя Олег Косенко