Справа № 766/13412/25
н/п 2-о/766/610/25
03 вересня 2025 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Скрипніка Л.А.,
секретаря Бажанової В.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстииції (м.Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-
встановив:
Описова частина
Короткий зміст вимог. Стислий виклад позиції заявника та учасників справи
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою в якій просить встановити факт смерті матері , громадянки України ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Іванівки , Іванівського району , Херсонської області , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новотроїцьке , Генічеського району , Херсонської області, що на тимчасово окупованій території України.
Заявник позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті матері ОСОБА_2 , оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.09.2025 року відкрито окреме провадження у вказаній справі.
Пояснення учасників справи.
В судове засідання заявник не з'явилася, в заяві просила розглядати справу без її участі.
Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з'явився, ніяких заяв не подавав, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим що, у разі відсутності документу про смерть зразка , встановленого в Україні , у нього відсутня можливість отримати свідоцтво про смерть на території України. Враховуючи те що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано так званим « 99500004 Новотроицким районным отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области» що на тимчасово окупованій території України , заявник вважає за необхідне встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Іванівки , Іванівського району , Херсонської області , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новотроїцьке , Генічеського району , Херсонської області, що на тимчасово окупованій території України, для того щоб мати можливість отримати свідоцтво про смерть на території України та оформлення спадщини.
Частиною 3 ст. 9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який документ виданий органами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у цій справі суд вважає за необхідне взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в України. В справах "Loiziddo v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. The Republic of Moldova and Russia", "Iliascu and Others v. Moldova and Russia", ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії, Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії", який був наданий на запит Ради Безпеки ООН, у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток, викладений у п. 125 Консультативного висновку, полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі «Луізіду проти Туреччини» від 18.12.1996 року (заява №15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.
Відповідно до роз'яснень наданих в п.13 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
У відповідності зі ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2 ч. 1ст. 17ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану зокрема на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до пункту 5.1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Згідно роз'яснень наданих в п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Беручи до уваги обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню і є підставою для видачі свідоцтва про смерть.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,259, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд-
вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Іванівки , Іванівського району , Херсонської області , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новотроїцьке , Генічеського району , Херсонської області, що на тимчасово окупованій території України.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 04060246, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Торгова, 24.
Суддя Л.А. Скрипнік