Справа № 589/3166/25
Провадження № 2-о/589/147/25
28 серпня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Темірова Ч.М.,
за участі секретаря судового засідання Глоба С.А.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Шосткинська міська рада Сумської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
14.07.2025 заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не менш як п'ять років, а саме: з 01.10.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно (по день відкриття спадщини).
Обґрунтовуючи вимоги заяви, заявник зазначила, що з ОСОБА_3 вона проживала з 01.10.2004 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 27.08.2004 останній припинив шлюбні відносини з дружиною ОСОБА_4 , тому їх стосунки із заявницею не суперечать моральним засадам суспільства.
Вказує, що останні роки заявниця разом із ОСОБА_3 мешкали у останнього за адресою АДРЕСА_1 . Спільних дітей вони не мали та протягом всього часу шлюб не зареєстрували, водночас їх стосунки були відкритими для оточуючих та близьких.
За час спільного проживання вони вели спільне господарство, розподіляли обов'язки в родині, мали спільний побут і бюджет, займалися облаштуванням квартири, робили необхідний ремонт у ній, купували предмети домашнього побуту тощо. Не зважаючи на те, що кожен із них мав у власності особисте житло, заявниця фактично сплачувала вартість комунальних послуг за адресою, де вони проживали разом із ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і заявниця здійснила його поховання, оплатила ритуальні послуги. Звернувшись до приватного нотаріуса з метою прийняття спадщини після померлого, вона отримала усну відмову, оскільки шлюб між ними не зареєстрований, а проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років підлягає встановленню у судовому порядку.
Таким чином заявник бажає вступити в спадщину як спадкоємець четвертої черги, тобто як особа, яка проживала зі спадкодавцем більше п'яти років однією сім'єю, і для встановлення цього факту звернулась до суду з даною заявою.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Шпак Д.Г. підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити. Заявив клопотання про допит свідків.
Заявниця також просила задовольнити заяву.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в м. Шостка Сумської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.06.2025 /а.с. 11/.
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, наданої Першою Шосткинською державною нотаріальною конторою від 24.07.2025, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа заводилась 03.07.2025 за № 118/2025 приватним нотаріусом Шосткинського районного нотаріального округу Сумської області Даниленком Г.В. /а.с.31/.
Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу прав на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При цьому, до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008р.)
Згідно з копією довідки з КП «Укржитлкомфорт» від 24.06.2025 ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 28.12.1982 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.10/.
Копіями платіжних інструкцій підтверджено факт сплати заявницею комунальних послуг - електроенергія, спожитий газ, водопостачання, квартплата - за адресою АДРЕСА_1 у різні періоди 2023-2025 років /а.с.13-21/.
Копією товарного чеку від 01.06.2025 підтверджено факт сплати заявницею ритуальної атрибутики на суму 10970 грн за померлого ОСОБА_3 /а.с.12/.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 (двоюрідна сестра ОСОБА_3 ) та ОСОБА_6 (приятель ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) кожен окремо пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом як подружжя більше двадцяти років - спочатку за різними адресами, у тому числі й у квартирі заявниці, а останні роки у квартирі ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , займались спільним побутом та між ними були добрі відносини. Проживали разом до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявниця займалася похованням останнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З огляду на вимоги ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, для встановлення факту проживання жінки та чоловіки без шлюбу та визнання їх сім'єю необхідне встановлення фактів їх спільного проживання, ведення ними спільного побуту та наявність взаємних прав та обов'язків даних осіб.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за № 5-рп/99 визначено таку обов'язкову ознаку поняття «член сім'ї», як ведення спільного господарства.
Іншими доказами проживання однією сім'єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім'ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 369/16486/18.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов'язком суду при їх оцінці.
Заявником належними і допустимими доказами доведено, що вона проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю більше п'яти років до дня смерті останнього, вела з ним спільне господарство, побут, мала спільний бюджет, тобто була пов'язана зі спадкодавцем взаємними правами та обов'язками.
Будь-яких сумнівів з цього приводу у суду немає.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Беручи до уваги, що судом достовірно встановлено факт проживання однією сім'єю заявника з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не менш як п'ять років, а саме: з 01.10.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно та заявник позбавлений можливості оформити спадщину як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_3 , а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення цього юридичного факту, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки вона є обґрунтованою та такою, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. 4, 76-80, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживала однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 01.10.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ч.М.Теміров