Справа № 591/77/25
Провадження № 2-а/591/10/25
05 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Страшенко Анни Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
06 січня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Страшенко А.В. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з вказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та обґрунтовує його тим, що 17 грудня 2024 року стрільцем 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 12/24-280 на позивача. В протоколі було зазначено, що 17 грудня 2024 року о 10 год. 56 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт, що ОСОБА_1 порушив, саме в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правил військового обліку в частині неявки до облікового органу та неподання своїх облікових даних, як передбачено підпунктом 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487, а саме: не повідомив особисто в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-УІІІ, а також не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також в протоколі було зазначено, що ОСОБА_1 документально не підтвердив свій обов'язок згідно зч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Розгляд адміністративної справи було призначено на 21 грудня 2024 року на 15.00 год. у приміщенні кабінету № 102 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
21 грудня 2024 року о 15.00 годин, на призначену в протоколі дату та час розгляду адміністративної справи, позивач прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де в приміщенні кабінету 102 той же чоловік, що складав на позивача протокол про адміністративне правопорушення - стрілець 3-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 повідомив йому, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_3 вже розглянув адміністративну справу відносно Позивача і виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, після чого він передав Позивачу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення штрафу у розмірі 17000 гривень.
В мотивувальній частині постанови було зазначено, що 21 грудня 2024 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт, що громадянин ОСОБА_1 порушив саме в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правил військового обліку в частині неявки до облікового та неподання своїх облікових даних, як передбачено підпунктом 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487, а саме: не повідомив особисто в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку , про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VIII, а також не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також в протоколі було зазначено, що ОСОБА_1 документально не підтвердив свій обов'язок згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїперсональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Даною постановою позивача було визнано винним у вчиненні ним штрафу у розмірі 17000 грн.
Жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, Відповідачем надано не було та до матеріалів адміністративної справи долучено не було.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Вина позивача в правопорушенні, що йому інкримінується, не підтверджена жодними доказами, оскільки в протоколі описується подія, час вчинення або період часу якої не встановлено, а лише зазначено про подію, яку встановлено 17 грудня 2024 року, в той час як у постанові, також не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, що інкримінується Позивачу, проте днем встановлення адміністративного правопорушення, зазначена зовсім інша дата - 21 грудня 2024 року. Отже дані, наведені у постанові щодо події адміністративного правопорушення, наведеному у постанові про адміністративне правопорушення суперечать даним, наведеним у протоколі про адміністративне правопорушення, в протоколі про адміністративне правопорушення № 12/24-280 в порушення вимог ст. 256 КУпАП не зазначені місце та час вчинення правопорушення, лише зазначена дата встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим такий протокол не можна вважати належним доказом вчинення Позивачем правопорушення, що йому інкримінується у даній адміністративній справі. Інших доказів вини Позивача Відповідачем не наведено.
Таким чином вина Позивача у вчиненні правопорушення, що йому інкримінується, не підтверджена жодними доказами в адміністративній справі.
Крім того , слід зазначити, що диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акту.
В протоколі № 12/24-280 від 17 грудня 2024 року та постанові № 12/24-280від 21 грудня 2024 року, суб'єктом владних повноважень вказано, що позивач порушив саме в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правил військового обліку в частині неявки до облікового та неподання своїх облікових даних, як передбачено підпунктом 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487, а саме: не повідомив особисто в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VIII.
Тобто, Відповідачем інкримінується Позивачу порушення ним підпункту 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487 та статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VIII.
Відповідно до абзацу 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487 призовники і військовозобов'язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Відсутність у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення необхідного посилання на конкретну норму закону або підзаконного нормативно-правового акту щодо правил військового обліку, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ ((п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови (MetropolitanChurchof v. Moldova), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
При цьому, відповідно до Закону України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року, який набув чинності 19 травня 2024 року статтю 210 КУпАП було доповнено приміткою: «Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».
Отже, маючи можливість отримати інформацію про позивача як військовозобов'язаного з інших відомчих реєстрів, службовими особами відповідача її не було використано, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.
В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що позивач не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначене спростовується поданою Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_4 заявою про оформлення відстрочки та додатків до заяви (копії паспорту, копію РНОКПП, оригіналу довідки здобувачу освіти за даними ЄДБО та копії військово-облікового документу) від 29 вересня 2024 року, яка отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 та СП01 жовтня 2024року.
Також Відповідачем було порушено визначену приписами КУпАП процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Позивач був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді адміністративної справи відносно нього, розгляд якої відбувся за його відсутності. Таким чином розгляд адміністративної справи, порушеної відносно позивача, відбувся з порушенням приписів ст. 268, ст. 279, ст. 280 КУпАП.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Також, слід зазначити, що в резолютивній частині постанови про накладення адміністративного стягнення на Позивача не зазначено норму КУпАП, за якою Позивач притягається до адміністративної відповідальності, порушення в якому Позивача визнано винним в резолютивній частині постанови не відповідає кваліфікації адміністративного правопорушення наведеного в мотивувальній часті даної Постанови. Відповідальність за «вчинення штрафу в розмірі 17000 грн.» нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачена.
Посилаючись на вищезазначене, просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 грудня 2024 року № 12/24-280 про визнання позивача винним у вчиненні штрафу у розмірі 17000 гривень та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08 січня 2025 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16 січня 2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що ОСОБА_1 , як здобувач фахової передвищої освіти за денною формою навчання у Сумському фаховому коледжі економіки і торгівлі, не порушуючи послідовності рівнів освіти, передбаченої ст. 10 Закону України «Про освіту», що є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, починаючи з 01 вересня 2024 року (день зарахування і початку здобуття освіти) по 17 грудня 2024 року, тобто з порушенням встановленого семиденного терміну, не повідомив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку, про зміну персональних даних і наявність підстав для відстрочки. Також не надав підтверджуючих документів про уточнення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації.
Пунктом 19 Порядку № 1487 встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із п. 3 Правил військового обліку, що є Додатком 2 до Порядку № 1487, військовозобов'язані за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
Диспозицією ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
В діях ОСОБА_1 , у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо повідомлення про зміну персональних даних і наявності підстав для відстрочки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також відсутністю підтверджуючих документів про оновлення своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
17 грудня 2024 року уповноваженою особою - стрільцем 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 12/24-280 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення було:
- роз'яснено суть скоєного проступку (неповідомлення про зміну персональних даних і наявності підстав для відстрочки у встановлений строк, ненадання підтверджуючих документів про оновлення облікових даних), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП;
- відібрано письмові пояснення про обставини вчинення правопорушення;
- зафіксовано факт відсутності будь-яких заяв, клопотань і зауважень (що підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 );
- у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 15 год. 00 хв. 21.12.2024 (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 102 (!!!).
Відтак, твердження позивача щодо не ознайомлення його зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, позбавлення можливості надання пояснень з приводу інкримінованого діяння, ненадання можливості скористатися правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю спростовуються доданою до матеріалів справи копією протоколу від 17 грудня 2024 року, де у відповідних графах міститься особистий підпис ОСОБА_1 , якими останній підтвердив факт ознайомлення із суттю адміністративного правопорушення, з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з часом та місцем розгляду справи, відсутності зауважень щодо змісту протоколу.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, на підставі повного, всебічного та неупередженого дослідження доказів у їх сукупності, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 виніс постанову від 21 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Як вбачається із фабульної частини оскаржуваної постанови, 21 грудня 2024 року о15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 правил військового обліку в особливий період (під час дії воєнного стану), передбачених пп. 8 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487, в частині не повідомлення особисто в семиденний строк про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»; а також не надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - відносно уточнення своїх персональних даних, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Будь-яких зауважень чи клопотань під час розгляду справи не надходило. Зміст постанови було доведено до відома ОСОБА_1 та вручено її копію у день винесення - 21 грудня 2024 року під особистий підпис.
Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21 грудня 2024 року № 12/24-280 відносно ОСОБА_1 винесена у межах повноважень, за результатом повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, з урахуванням регламентованої законом процедури, на підставі наявних доказів, керуючись законом та правосвідомістю.
Крім того стосовно витрат на оплату правничої допомоги вказує, що до матеріалів адміністративного позову не долучено жодних доказів на підтвердження факту виконаних адвокатом робіт і наданих послуг, понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
За викладених обставин вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, у випадку прийняття рішення не на користь суб'єкта владних повноважень, є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи вказане, просить суд у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити (а.с. 20-27).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2025 року залучено до розгляду справи другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Під час судового розгляду встановлено, що постановою від 21 грудня 2024 року №12/24-280 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп.
Зі змісту постанови вбачається, що 21 грудня 2024 року о 15 год. 10 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 саме в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правил військового обліку в частині неявки до облікового органу та неподання своїх облікових даних, як передбачено підпунктом 8 пункту 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, а саме не повідомив особисто в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також/або не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
З протоколу про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2024 року, на підставі якого була винесена постанова вбачається, що факт порушення громадянином ОСОБА_1 було встановлено 17 грудня 2024 року о 10 год. 56 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме було встановлено, що громадянин(ка) ОСОБА_1 порушив в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану правил військового обліку в частині неявки до облікового органу та неподання своїх облікових даних, як передбачено підпунктом 8 пункту 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» ( Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме не повідомив особисто в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку , про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України " Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також/або не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с. 6).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 3 ст. 210 КпАП України встановлена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведений зміст положень кодексу слід констатувати, що особа може бути піддана адміністративному стягненню за вчинення певних дій, за яке передбачена відповідальність відповідною статтею. При розгляді справи посадова особа має встановити обставини вчинення правопорушення, тобто час, місце, спосіб та суть порушення.
Натомість оскаржувана постанова не містить відомостей про обставини вчинення правопорушення, у чому вони полягали й коли. Тобто з постанови неможливо встановити, які саме дії вчинила особа до якої застосоване стягнення.
Також, в протоколі, на підставі якого була винесена постанова вказано, що факт порушення позивачем було встановлено 17 грудня 2024 року о 10 год. 56 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як в постанові вказано, що факт порушення громадянином позивачем було встановлено 21 грудня 2024 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відтак, зміст протоколу не відповідає змісту постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зазначених в додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Проте, в постанові №10/24-117 від 21 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме облікові дані військовозобов'язаного відповідно до наведеного Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 не було повідомлено позивачем, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин зміни персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Позивачем надано докази того, що він має право на відстрочку як здобувач фахової передвищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту», з приводу чого він звертався 01 жовтня 2024 року з відповідною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , надавши довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБ з питань освіти № 320941 від 12 вересня 2024 року (а.с. 13).
Відповідачами не спростовано наведені доводи позивача шляхом надання належних та допустимих доказів.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Ст. 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З зазначених норм законодавства вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Отже, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідачами не надано доказів на спростування тверджень позивача про порушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зокрема відсутні достовірні докази, які б вказували на те, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності йому роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, враховано його пояснення, особу порушника, досліджені докази, розглянуто можливі клопотання позивача.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, структурним підрозділом якої є відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, структурним підрозділом якої є відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.
Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Страшенко Анни Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення №12/24-280 від 21 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя А.П.Сидоренко