Оріхівський районний суд Запорізької області
Справа № 2-а-819-1816/11
Категорія
28 березня 2011 року м. Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Щербань Л.С., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Оріхів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання бездіяльності неправомірними,-
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та має право одержувати пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідачем проведені виплати пенсії у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом.
Позивач просить суд, визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування'та провести відповідні виплати за період часу з 07.08.2010 року по час постановлення рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів, однак відповідач зазначеним правом не скористався.
Суд, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі у скороченому провадженні та задоволенню адміністративного позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни -особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 рік) було менше 18 років.
Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни'має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не було зупинено. Отже, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Однак, відповідно до ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за шість місяців. У зв'язку з чим ухвалою суду позовні вимоги позивача заявлені поза межами шестимісячного строку залишені судом без розгляду.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судом встановлено, що Управління Пенсійного Фонду України в Оріхівському районі є належним відповідачем по справі, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України'і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок по виплаті позивачу пенсію з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни'та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», покладено на Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі.
Нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідачем проводиться на підставі розпорядження, в якому зазначається основний розмір нарахованої пенсії за віком, виходячи із заробітку та стажу позивача, надалі нараховуються певні надбавки, на які має право позивач, у тому числі і підвищення до пенсії, як дитині війни. Відповідно до таких розпоряджень сам відповідач проводить нарахування вищевказаного підвищення у спірному розмірі з конкретної дати і довічно.
Вказане свідчить про те, що дії відповідача щодо нарахування позивачу довічно підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому, ніж 30% мінімальної пенсії за віком, тобто, з порушенням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни'є неправомірними.
З огляду на те, що пенсія за віком позивачу призначена довічно, підвищення до пенси, як дитині війни, також відповідачем позивачу призначалось довічно, змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При таких обставинах, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в межах строку позовної давності.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.ст. 2, 7, 9, 11, 14, 70, 71, 94, 99-103, 128 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання бездіяльності неправомірними -задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Оріхівському району Запорізької області.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 10 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний період.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а разі її оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області: Л.С. Щербань