Справа № 519/1839/25
Провадження № 1-кс/519/396/25
05.09.2025 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області,
01.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до Південного міського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність старшого лейтенанта поліції ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 та зобов'язання розпочати досудове розслідування.
Вивчивши скаргу слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно із частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що 12.08.2025 ОСОБА_2 в телефонному режимі дізнався, що відомості згідно ухвали слідчого судді за його скаргою внесено до ЄРДР ст. лейтенантом поліції ОСОБА_3 за № 12025162200000102 від 08.08.2025 за ч.1 ст.356 КК України. Крім іншого скаржник зазначає, що ним в порушення вимог ст.214 КПК України не отримано витягу з ЄРДР.
Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно із ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 214 КПК України, а також положення частини 5 статті 115 КПК України, десятиденний строк у даній справі для подання скарги на оскарження бездіяльності, передбаченої частиною 1 статті 303 КПК України, починається з дня, наступного за тим, в який закінчився перебіг 24-годинного строку для надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а, отже, настають підстави для звернення до суду зі скаргою в порядку статті 303 КПК України.
Тобто у даному випадку строк на можливе подання скаржником відповідної скарги в порядку ст.303 КПК України почав спливати з 12.08.2025 (момент коли скаржник дізнався про бездіяльність) та закінчився 22.08.2025. Проте, скаржник та (або) його представник в цей період не використали таке право на подання відповідної скарги.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України (заява №18986/06) від 16.02.2017 зацікавлена сторона має обов'язок виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" зазначив, що право на суд не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи, що скаргу подано з пропуском 10-денного строку на оскарження бездіяльності дізнавача, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, і особа, яка подала скаргу, не порушує питання про поновлення цього строку, тому скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання копії ухвали особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Слідчий суддя ОСОБА_4