Справа № 517/527/25
Провадження № 1-кп/517/45/2025
05 вересня 2025 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 07 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162390000228
установив:
У провадженні Захарівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб. Клопотання обґрунтував наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились, а саме ризик переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Установлені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати та не зменшились. Отож, зважаючи на вказані ризики, дані особи, вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував щодо клопотання прокурорапро продовження запобіжного заходу.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала думку прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд виходить з такого.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 22.07.2025 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 19.09.2025 (включно).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, вчиненого в умовах воєнного стану за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.
Отже, ураховуючи суть самого обвинувачення, яке полягає у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання у виді тривалого позбавлення волі, яке загрожує останньому у випадку доведення його винуватості разом з даними про те, що останній вже відбував покарання у виді позбавлення волі, переконують суд про існування ризику переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення відповідальності, в разі перебування на волі та перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином.
Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Також з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни. Крім того, суд ураховує те, що с. Загір'я Роздільнянського району Одеської області, де проживає обвинувачений географічно розташована в безпосередній близькості з кордоном Республіки Молдова, що посилює вказаний вище ризик.
Крім цього, суд ураховує, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину проти життя та здоров'я особи та згідно обвинувального акту знову вчинив особливо тяжкий злочин, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує фактичні обставини справи, характер висунутого обвинувачення, тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який ніде не працює, проживає не по місцю реєстрації, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_4 за місцем проживання, а також його вік та стан здоров'я.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
При цьому судом ураховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Все зазначене свідчить, що ризики установлені судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а достатніми для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, що може зашкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Ураховуючи приписи п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення застави з огляду на те, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, у результаті якого настала смерть людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 05.09.2025 до 03.11.2025 (включно).
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя