Справа № 515/679/25
Провадження № 2/515/955/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
04 вересня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі адвоката Ковпака Олександра Вікторовича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
13 травня 2025 року позивач через свого представника - адвоката Ковпака О.В. звернувся до суду з позовом до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8872 га, в межах території Глибоківської сільської ради, кадастровий номер: 5125081400:01:001:0197. Спадкоємцями за законом першої черги є дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (позивач у справі). Дружина спадкодавця ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини. Син ОСОБА_4 прийняв спадщину у встановлений законом строк шляхом подання відповідної заяви нотаріусу та державним нотаріусом Білогірської державної нотаріальної контори Білогірського району Автономної Республіки Крим заведена спадкова справа № 23/2012.
24 травня 2024 року позивач на адресу Саратської державної нотаріальної контори Одеської області направив нотаріально посвідчену заяву, в якій повідомив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , який постійно проживав в с. Петрово Білогірського району Автономної Республіки Крим. Після його смерті залишилася спадщина, правовстановлюючі документи на спадкове майно оформлені на ім'я спадкодавця. Після смерті батька заявником було подано заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття. Спадщину за законом заявник приймає.
20 червня 2024 року до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області від представника позивача надійшла заява з додатками про видачу свідоцтва по право спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 .
Спадкова справа № 23/2012 була перереєстрована державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області за № 177/2024 зі зміною місця зберігання у Саратській державній нотаріальній конторі Одеської області.
Постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області від 20 червня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8872 га, в межах території Глибоківської сільської ради, кадастровий номер: 5125081400:01:001:0197, у зв'язку з відсутністю доступу до спадкової справи №23/2012 та матеріалів, які в ній містяться, через що нотаріус не має можливості встановити коло спадкоємців. Завершити оформлення спадщини у нотаріальному порядку позивач не має можливості, оскільки нотаріальна контора знаходиться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8872 га, в межах території Глибоківської сільської ради, кадастровий номер: 5125081400:01:001:0197.
Згідно з ухвалою суду від 15 травня 2025 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву; витребувано у державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. засвідчену належним чином копію спадкової справи № 177/2024 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27 травня 2025 року на виконання ухвали суду від 15 травня 2025 року в частині витребування доказів надійшла копія спадкової справи № 177/2024 (вх. №2475/25-Вх 27.05.2025).
Відповідно до ухвали суду від 01 липня 2025 року у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) витребувано інформацію про те, чи передавалася спадкова справа № 23/2012, заведена 03 лютого 2012 року Білогірською державною нотаріальною конторою Автономної Республіки Крим щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до іншої нотаріальної контори, що перебуває під контролем України, та до якої саме.
02 вересня 2025 року на виконання вказаної ухвали від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь (вх.№4388/25-Вх 02.09.2025).
Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися. Представником позивача до суду направлено заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягають (вх. № 3097/25-Вх 01.07.2025).
Представник відповідача Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Логінов О.Г., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю, наслідки визнання позову відповідно до ст.206 ЦПК України, йому роз'яснені та зрозумілі (вх. № ЕП-752/25-Вх 30.06.2025).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачами.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому засіданні.
Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов такого висновку.
Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.
Відповідно до п.п. 2, 6 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області помер ОСОБА_2 , про що Зуйською селищною радою Білогорського району Автономної Республіки Крим складено відповідний актовий запис №10 та 14 січня 2008 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Після його смерті відкрилась спадщина, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8872 га, в межах території Глибоківської сільської ради, кадастровий номер: 5125081400:01:001:0197, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ОД №082431, виданого 07 квітня 2004 року н підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Татарбунарського району Одеської області від 22 грудня 2003 року № 495/А-2003 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1640. На підтвердження права власності на земельну ділянку позивачем також надано:довідкуВідділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області від 05 липня 2024 року № 1023; Витяг з Поземельної книги станом на 05 липня 2011 року; Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0001516612024, датою формування 21 червня 2024 року (а.с. 8,10-16).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №383989718 станом на 22 червня 2024 року, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5125081400:01:001:0197, не зареєстровано (а.с. 25).
Вартість земельної ділянки станом на 25 квітня 2025 року, згідно із довідкою про оціночну вартість нерухомості, становить 76 465,02 грн (а.с. 26-27).
Спадкоємцями за законом першої черги є дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 (позивач у справі).
Дружина спадкодавця ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у м. Алушті Автономної Республіки Крим (а.с. 22).
Син ОСОБА_4 прийняв спадщину у встановлений законом строк шляхом подання відповідної заяви нотаріусу та державним нотаріусом Білогірської державної нотаріальної контори Білогірського району Автономної Республіки Крим заведена спадкова справа №23/2012, про що свідчить копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 21).
Факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, як між сином та батьком, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого на підставі актового запису № 20 від 01 жовтня 1992 року Глибоківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, відомості про батька: ОСОБА_6 (мовою оригіналу документа) - а.с. 20.
07 червня 2024 року до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області від позивача надійшла заява з додатками про видачу свідоцтва по право спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 38).
Спадкова справа № 23/2012 була перереєстрована державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області за № 177/2024 зі зміною місця зберігання у Саратській державній нотаріальній конторі Одеської області.
Як вбачається з копії спадкової справи № 177/2024, заведеної державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю., з заявою після смерті ОСОБА_2 звернувся його син (позивач у справі) ОСОБА_1 . За даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 77243976, датою формування 07 червня 2024 року, 03 лютого 2012 року у Білогірській державній нотаріальній конторі Автономної Республіки Крим заведена спадкова справа № 23/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , номер у Спадковому реєстрі: 52377237 (а.с. 36-47).
Постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області від 20 червня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8872 га, в межах території Глибоківської сільської ради, кадастровий номер: 5125081400:01:001:0197, у зв'язку з відсутністю доступу до спадкової справи №23/2012 та матеріалів, які в ній містяться, через що нотаріус не має можливості встановити коло спадкоємців (а.с. 23).
За такого, завершити оформлення спадщини у нотаріальному порядку позивач не має можливості, оскільки нотаріальна контора знаходиться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1220, 1222, 1223 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно з ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Статтею 11-1 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Натомість законом не визначено порядок дій, у разі якщо нотаріусами були заведенні спадкові справи до визнання визначених законом територій окупованими, але спадкоємці не реалізували свої спадкові права та не отримали свідоцтва про прийняття спадщини.
17 червня 2014 року наказом Міністерства юстиції України «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» до закінчення антитерористичної операції в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тимчасово призупинено:1) проведення державної реєстрації актів цивільного стану; 2) доступ нотаріусів до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Досить поширеною проблемою є, коли до відключення реєстрів на території проведення антитерористичної операції деякі спадкоємці встигли подати заяви про прийняття спадщини нотаріусу. Відповідно діє правило, за яким лише нотаріус, який відкрив спадкову справу, має право видавати свідоцтво про право на спадщину. У такому випадку важливо з'ясувати через електронну базу Єдиного реєстру нотаріусів України чи не переїхав нотаріус, який відкривав спадкову справу, на підконтрольну територію України. Якщо нотаріус виїхав - можна звернутися до нього за продовженням оформлення документів, якщо ж нотаріус залишився на непідконтрольній території, утримуючи у своєму розпорядженні всі нотаріальні архіви, виходом з такої ситуації буде пред'явлення позову до суду про визнання права власності на спадкове майно в зв'язку з неможливістю оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 9 Закону, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до п.п. 205, 207, 210, 231, 232 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (яка була чинна на момент подання позивачем заяви про прийняття спадщини), на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження. Відомості про спадкові справи підлягають обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі в порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.
Відповідно до п.2.8 ст. 2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за №296/5, якщо спадщина була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв'язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець для завершення спадкування, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця. При прийнятті заяви нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність зареєстрованої спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Главою 10 п. 4.15 вказаного Порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з відповіддю Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28 серпня 2025 року, надати будь-яку інформацію щодо місцезнаходження спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вбачається можливим.
Відповідно до ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки спірна земельна ділянка перебуває на вільній частині території України, при цьому існують перешкоди для оформлення спадкових прав позивача у нотаріальному порядку та приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом і бажає прийняти спадщину після померлого батька, своєчасно подав заяву про прийняття спадщини і заведено спадкову справу, проте внаслідок збройної агресії РФ нотаріальний архів не переміщено до неокупованої частини України, внаслідок чого позивач вважається таким, що прийняв спадщину, проте позбавлений можливості отримати відповідне свідоцтво через неможливість нотаріуса перевірити коло спадкоємців, з метою захисту конституційних прав позивача, як громадянина України, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову.
На прохання позивача суд не стягує з відповідача судові витрати.
На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 80, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Глибоке Татарбунарського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8872 га, в межах території Глибоківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, кадастровий номер: 5125081400:01:001:0197, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ОД № 082431, виданого 07 квітня 2004 року на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Татарбунарського району Одеської області від 22 грудня 2003 року № 495/А-2003 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1640.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04.09.2025.
Суддя В.О. Луцюк